та різник одрізав. Ном. № 8560. 2) = Глуханя. Угор. То же: глу́шка вітрова. Вх. Лем. 404.
Глушка́ня, ні, ж. = Глушка 2. Угор.
Глушко́, ка́, м. Глухой. Аф. 361.
Глушма́н, на́, м. = Глушан = Глушко. Одесс. у.
Глушма́нка, ки, ж. Глухая. Од. у.
Глушник, ка, м. Раст. = Глушиця. Вх. Пч. II. 32.
Глушня́, ні́, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Глюч, ча, м. Рыба: Cottus, бычек. См. Головач, бабець. Вх. Пч. II. 19.
I. Гля, пред. Для. Уж. р. п. 270. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — гля моєї жінки. Чуб. V. 614.
II. Гля, сокращенное повелительное наклонение вместо глянь. Смотри, взгляни, вот. Оце, гля, причепилася!
Гля́ба, нар. Невозможно, напрасно. Де… чоловікові гляба перейти, піде гуцульський кінь певно. Шух. I. 81.
Гляг, га, м. гля́га, ги, ж. Часть желудка жвачного животного, употребляемая для створаживания молока. (Херс. г.). Створожившееся молоко из желудка маленького теленка, кусочек которого (молока) бросают в удой молока, чтобы оно скорее створожилось. (Гол. I. Вступление, 700). Употребл. также лишь во мн. ч.: гляги, ум. глягу́шки. Маркев. 158.
Гля́ганець, нця, м. гля́ганка, ки, ж. Створоженное молоко, сладкий творог. Аф. 361. Грин. III. 561.
Гля́ганий, а, е. — сир. Сладкий творог.
Гля́га́ти, гаю, єш, гл. Створаживать молоко. Гол. I. Вступл. 700.
Глягу́шки, шок, ж. мн. См. Гляга.
Гля́данка, ки, ж. Торговля. Угор.
Гляда́ти, да́ю, єш, гл. Искать, высматривать. Буду я собі мужа глядати. Гол. III. 397. Глядай, матко, довгий столець, бо вже мені вічний конець. Гол.
Гляди́ло, ла, с. = Дзеркало. Вх. Уг. 233.
Глядівни́й, а́, е́. Ловкий, проворный. Угор.
Гляді́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Глядеть, смотреть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові́. Искать насекомых в голове. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. III. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит надвір і глядит молодої, а не може сам найти. Грин. III. 507. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Чуб. II. 336. Вгородив свердло в землю, а… щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тільки боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Драг. 87. Глядят короваю, чи спікся. Грин. III. 502. 3) Следить, обращать внимание. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Лохв. у. Гляди себе, то й буде з тебе. Ном. № 9586. 4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. 5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Рудч. Ск. I. 165. Треба глядіти п'ятниці і середи. О. 1862. IV. 91.
Гля́дка, ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Рудч. Ск. I. 134. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари. Новомоск. у.
Глядько́, ка́, м. Тот, кто постоянно смотрит? Глядько не наглядиться, хвалько не нахвалиться. Ком. П. № 200.
Гля́мати, маю, єш, гл. С трудом есть. Василь заклався з Гарасимом, що з'їсть 15 булок… З'їв щось три, взяв четверту та так глямає, що неначе вмирати збирається. Брацл. у.
Гля́нути, ну, неш, гл. Однокр. в. от гляді́ти. Глянуть, взглянуть, посмотреть. Ой як гляну на хустину, — згадаю дівчину. Мет. 23.
Гля́нутися, нуся, нешся, гл. Посмотреть, взглянуть. Глянься на мене, на себе. Подивися, глянься, який я удався! Нп.
Гльог, га, м. = Глег. Ном. № 12571.
Гльо́гати, гаю, єш, гл. Глотать не жевавши.
Гм! меж. Гм. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі. К. ЧР. 124.
Гма́та́ти, таю, єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
Гматни́й, а́, е́. Гибкий. Желех.
Гнап, па, м. Мастер, изготовляющий сіряки и опанчі. Желех. Гол. Од. 55.
Гна́ти, жену́, не́ш, гл. 1) Гнать, по-
