Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глядіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гляді́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Глядеть, смотреть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові́. Искать насекомых в голове. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. III. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит надвір і глядит молодої, а не може сам найти. Грин. III. 507. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Чуб. II. 336. Вгородив свердло в землю, а… щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тільки боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Драг. 87. Глядят короваю, чи спікся. Грин. III. 502. 3) Следить, обращать внимание. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Лохв. у. Гляди себе, то й буде з тебе. Ном. № 9586. 4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. 5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Рудч. Ск. I. 165. Треба глядіти п'ятниці і середи. О. 1862. IV. 91.