Левиц. I. 24. 2) Темнокрасный. Бурякова краска. Кв.
Бурякови́ння, ня, с. Листья свеклы.
Бур'я́н, ну́, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Нп. Ум. Бур'яне́ць, бур'я́нчик. Чуб. V. 1034. Ув. Бур'яню́ка.
Бур'яни́на, ни, ж. Стебель сорной травы. Рудч. Ск. I. 208. На городі бур'янина. Грин. III. 656. Ум. Бур'яни́нка.
Бур'яні́ти, ні́ю, єш, гл. Заростать сорной травой. Город бур'яніє. Богод. у.
Бур'янни́к, ка, м. Порода небольшого чернобурого медведя, обитающего в бур'яна́х и кустарниках. Вх. Пч. II. 7.
Бур'янува́тий, а, е. 1) Смешанный с сорными травами. Бур'янувате сіно. Константиногр. у. 2) Заросший сорными травами. Бур'януваті городища. К. ХП. 130.
Бур'янува́тіти, тію, єш, гл. = Бур'яніти.
Бур'я́нчик, ка, м. Ум. от бур'ян.
Бур'яню́ка, ки, м. Ув. от бур'ян.
Буря́ти, ря́ю, єш, гл. = Бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Бурячи́ння, ня, с. = Буряковиння.
Бурячко́вий, а, е = Буряковий.
Буря́чник, ка, м. Свекловичная плантация. Сумск. у.
Бурячо́к, чка́, м. 1) Ум. от буряк. 2) Мн. Раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. I. 132.
Буря́чча, ча, с. Соб. от буряк.
Бурьови́й, а, е. Относящийся к буре. ЕЗ. V. 52.
Бу́сель, сля, м. Аист. Ном. № 13807. Вх. Пч. I. 16. Ум. Бу́селько.
Бу́сень, сня, м. = Бусель. Ном. № 324.
Бу́сі. Детск. Падать, упасть, упадешь. О. 1861. VIII. 8.
Бусленя́, ня́ти, с. Детеныш аиста. Ум. Бусленя́тко, бусленя́точко.
Бусли́ний, бусля́чий, а, е. Относящийся к аисту.
Бу́сол, сла, м. = Бусель. Драг. 8.
Бусурка́ня, ні, ж. = Босорканя. МУЕ. III. 45.
Бусурма́н и бусурме́н, на, м. Басурман, магометанин. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Чуб. V. 935.
Бусурма́нець и бусурме́нець, нця, м. = Бусурман. К. ЦН. 226.
Бусурма́нити и бусурме́нити, ню, ниш, гл. Басурманить.
Бусурма́нитися и бусурме́нитися, нюся, нишся, гл. Басурманиться.
Бусурма́нський и бусурме́нський, а, е. Басурманский. Весь мир християнський і бусурманський. Чуб. III. 412. Баша турецький бусурманський. Чуб. V. 933. Із землі турецької да з віри бусурменської. АД. I. 113.
Бусурма́нщина и бусурме́нщина, ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Бусурме́н и пр. См. Бусурман и пр.
Бусь! меж. = Бух.
Бусько́, ка́, м. 1) = Бусель. 2) Мн. Буськи́. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122. Бусьо́к, ська́, м. = Бусько. Фр. Пр. 128.
Бусьчи́ха, хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Бут, та, м. 1) Молодой зеленый лук. 2) Сапог. Як будемо мастеро́вать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундамент? Хотіли хоча б бут забутить на́ осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. (Залюбовск.). См. Бутити. 5) Мн. Бути́. Род игры у мальчиков. Желех. Ум. Бу́тик.
Бута́, ти́, ж. Гордость, высокомерие, спесь. Бута хоче прута. Фр. Пр. 130.
Бута́ти, та́ю, єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Фр. Пр. 131. Коби не бутав, то би ноги не зламав. Фр. Пр. 131.
Бу́твиння, ня, с. Зелень, которую кладут в борщ: петрушка, лук, укроп и пр. Св. Л. 5.
Буте́й, те́я, м. = Ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю? Гол. III. 196.
Бу́тель, тля, м. 1) = Пляшка. Вх. Лем. 395. 2) = Сулія.
Буте́лька, ки, ж. = Пляшка. Стор. МПр. 72. Ум. Буте́льочка.
Бутелько́вий, а, е. Бутылочный.
Бу́ти, єсьм, єси́, єсть и є, єсьмо́, єсте́, суть, прош.: був, була́, було́, гл.
