Словник української мови (1937)/бур'ян
| ◀ буряковиння | Словник української мови Б бур'ян |
бур'янина ▶ |
|
Бур'я́н, ну́, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Нп. Ум. Бур'яне́ць, бур'я́нчик. Чуб. V. 1034. Ув. Бур'яню́ка.