Бу́лий, а, е. Бывший. На булих товаришок, сільських дівчат і спід лоба не поглянула, наче ніколи вони й не здибалися з собою. Св. Л. 90.
Бу́лінька, ки, ж. Ум. от буля.
Бу́лка, ки, ж. 1) Булка, белый хлеб. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки: не з'їсть, тільки покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдельный хлеб. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шар, употребляющийся в игре того же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шар гоняют палками по льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці… то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. Бу́лочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.
Бу́ля, лі, ж. 1) Детск. Булка. 2) = Картопля. МУЕ III. 56. Копали булі. МУЕ. III. 40. Ум. Бу́лінька.
Буля́нка, ки, ж. = Бульбисько. Гн. 11. 107.
Буль-буль! меж., выражающее звук при вытекании жидкости из бутылки. Ном. № 13132.
Бу́льба, би, ж. 1) Водяной, мыльный пузырь. 2) Земляная груша, Helianthus tuberosus L. Анн. 163. 3) = Картопля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. Ум. Бу́льбочка.
Бульба́н, на, м. Картофелина. Вдавився бульбаном. ЕЗ. V. 128.
Бу́льбашка, ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. III. 391. 2) Пустой шарик. У термометрі… скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цветочная почка. Сквир. у.
Бу́льбашний, а, е. Покрытый пузырьками, пенящийся. Коряк жемчужнобульбашної вип'є. К. Бай. 9.
Бульбе́га, ги, ж. = Картопля = Бульба 3. Вх. Пч. II. 36.
Бу́льбисько, ка, с. Поле, с которого снят картофель. Желех.
Бу́льбиця, ці, ж. = Картопля. Фр. Пр. 129.
Бульбу́ки, мн. Род растения. Вх. Уг. 4. Ум. Бу́льбучки.
Бульбу́лькання, ня, с. = Булькання. О. 1862. VII. 72.
Бульбу́лькати, каю, єш, гл. = Булькати. О. 1862. VII. 72.
Бульбяник, ка, м. Бабочка: мертвая голова, Acherontia Atropos. Вх. Пч. I. 5.
Бу́льва, ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви). МУЕ. I. 97.
Бульви́нка, ки, ж. Луковка. Желех.
Бульк! меж. Звук при падении в воду. Мнж. 132.
Бу́лька, ки, ж. = Бульбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Чуб. I. 39. Аж бульки на воді стають. Фр. Пр. 129.
Бу́лькання, ня, с. Булькание.
Бу́лькати, каю, єш, гл. Булькать, издавать звук: «буль-буль», при вытекании, кипении (жидкости). Драг. 48. Пиво вщолоча та все булька: буль-буль-буль. Грин. I. 206.
Булька́тий, а, е = Банькатий. Диякон…, витріщивши булькаті очі, пер, наче з бочки, товстого баса. Мир. Пов. II. 60.
Бу́лькіт, коту, м. Клокотание.
Бу́лькнути, ну, неш, гл. Одн. в. от булькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.
Булькота́ти, кочу́, чеш, булькоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. 1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. 2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Грин. III. 341. Стала тиковку топити, а та набирається води та булькотить. Мнж. 2. 3) Об индюке: кричать. Пуляк булькоче. Вх. Уг. 229.
Булькотне́ча, чі, ж. Переливание с шумом; бурчание. Булькотнеча у животі така піднялась.
Бульо́н, на, м. Род картофеля. МУЕ. I. 101.
Бульча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Булькотати. Гол. III. 259.
Бум-бум! меж., выражающее звук басовой трубы, бубна, барабана и т. п. О. 1862. VII. 74.
Бума́га, ги, ж. 1) = Папір. 2) Паспорт; документ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. МВ. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Лубен. у. Ум. Бума́жка, бума́жечка.
Бума́жний, а, е = Паперовий.
Бумба́к, ка, м. Жук. Угор.
