Словник української мови (1937)/бульбашка

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бульбашка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́льбашка, ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. III. 391. 2) Пустой шарик. У термометрі… скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цветочная почка. Сквир. у.