Словник української мови (1937)/булькати

by Борис Грінченко

◀ булькання

Словник української мови Борис Грінченко Б булькати

булькатий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́лькати, каю, єш, гл. Булькать, издавать звук: «буль-буль», при вытекании, кипении (жидкости). Драг. 48. Пиво вщолоча та все булька: буль-буль-буль. Грин. I. 206.