обох зелізні чопи. Шух. I. 165. Під бо́рону сі́яти. Сеять по жнивью без вспашки, заделывая только бороной. Вас. 196. Бо́рону затіга́ти за ним. Подольщаться к кому. Фр. Пр. 109. Ум. Борі́нка, борі́ночка.
Бороне́ння, ня, с. 1) Защита. 2) Запрещение. 3) Обработка бороною.
Боро́нець, нця, м. Защитник.
Борони́ти, ню́, ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить К. ЧР. 358. В морі не втопила, од смерті боронила. Макс. (1849) 51. Нехай мене бог боронить від лихої напасті. Ном. № 152. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Чуб. V. 880. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. Грин. III. 648. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить. Чуб. V. 199.
Борони́тися, ню́ся, нишся, гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я божу правду. К. Іов. 57.
Боро́ння, ня, с. Борьба. «Давай боротись!»… — К нечистому з боронням! — важко дишучи каже запорожець. К. ЧР. 168.
Боронува́ти, ну́ю, єш, гл. = Боронити 3.
Боросква́, ви́, ж. Абрикос. Угор.
Боро́статися, таюся, єшся, гл. Возиться в грязи, силиться выбраться из грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі. О. 1861. XI. 2.
Боро́тати, таю, єш, гл. 1) Очищать от шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать с толку? Ви мене заборо́таєте, як от будете хапати та̀ з одного, та̀ з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви самі себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Боро́ти, рю́, реш, гл. Бороть, одолевать. О боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Нп.
Боро́тися, рю́ся, решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Котл. Ен.
Бороття́, тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Боротьба́, би́, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Боро́чок, чка, м. Ум. от бір.
Бороше́нний, а, е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Бороше́нце, ця, с. Ум. от борошно.
Борошни́ти, ню́, ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Борошни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Пачкаться в муку.
Бо́рошно, на, с. 1) Мука. Де борошно, там і порошно. Ном. № 9875. 2) Окисленный свинец в виде порошка. Вас. 183. Ум. Борошенце. Чуб. II. 98. Драг. 192. Назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок. Рудч. Ск. II. 2.
Борошня́ний, а, е = Борошенний.
Борс, су = Борть? А мої сини у чистому полі, борси борсають, рої збирають. Грин. III. 9.
Бо́рсання, ня, с. Метание в разные стороны.
Борса́ти, са́ю, єш, гл. ? См. Борс.
Бо́рсатися, саюся, єшся, гл. Метаться в разные стороны, возиться, барахтаться. Пручався, борсався, дрижав. Мкр. Г. 21. Зашелестіло жито, заколихалося, немов, у ньому щось борсалось, билось. Мир. ХРВ. 6.
Бо́рсук, ка, м. Барсук.
Бо́рсуків, кова, ве = Борсучий. Борсукове сало. ЕЗ. V. 171.
Бо́рсучий, а, е. Барсучий. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Бо́рсюк, ка, м. = Борсук. Вх. Пч. II. 6.
Борт, та, м. = Борть. Вх. Зн. 4.
Борта́вий, а, е. О дереве: трухлый в средине. Шух. I. 88, 178.
Бортак, ка, м. Болван, пентюх, остолоп. Вх. Лем. 393.
Бо́ртник, ка, м. Бортник, пчеловод. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне. Ном. № 7160.
Бортня́к, ка́, м. Эпитет медведя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк. Стор. М. Пр. 109.
Борту́ля, лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.
Бортяни́й, а́, е́. Имеющий борть (о дереве). К. (Желех.).
Бортяни́к, ка́, м. = Бортник.
Борть, тя, м. Борть, улей в дереве. Чуб. III. 392.
Борушка́тися, ка́юся, єшся, гл. Барахтаться, бороться. Сичі… борушкаються вдвох, а опісля й покотяться
