Словник української мови (1937)/бір
| ◀ бімбувати | Словник української мови Б бір |
біржа ▶ |
|
I. Бір, бо́ру, м. Сосновый лес, бор. АД. I. 83. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Нп. Ум. Бірок, борочок. Чуб. V. 484. Ув. Борище, боряка.
II. Бір, біру, и бо́ру, м. Сбор, налог. Небагато я вже мала доплочувать громадського біру: вісім левів ще й скілько там. Федьк.