2) Последний класс духовной семинарии. Сим. 175.
Богосло́в, ва, м. 1) Богослов. Богослов, та не однослов. Ном. 2) Воспитанник последнего класса духовной семинарии. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. I. 230.
Богосло́вити, влю, виш, гл. Вести речь о боге.
Богосло́вський, а, е. 1) Богословский. К. Кр. 8. 2) Относящийся к последнему классу духовной семинарии. Богословський клас. Левиц. I. 153.
Богоуго́дний, а, е. Богоугодный. К. Кр. 8. ЕЗ. V. 242.
Бо́гочко, ка, м. Ум. от біг, бог.
Богува́ти, гу́ю, єш, гл. Быть богом. Шейк. Чуб. I. 235. Гол. II. 225. Ой боже наш, боже, а ми твої люди, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ. 302.
Богумі́лля, ля, с. = Богомілля. Ум. Богуміллячко. Пішла лисичка-сестричка на богуміллячко. Мнж. 3.
Богу́н, на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развешивают сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудок, первый желудок жвачных животных, rumen. Желех.
Бода́й, сз. Дай бог, о если бы, — то же, что и богдай. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Нп. Бодай тебе грець зламав! Ном. Бода́й тебе́, бода́й вас! Употребляется в виде добродушного неодобрения, порицания. Бодай тебе: який ти дурний! Ном. А бодай вас, та цур же вам. Шевч. Бода́й не каза́ти. Лучше бы не говорить.
Бода́к, ка́, м. Раст. Cirsium palustre. Вх. Пч. I. 9. Ум. Бодачо́к.
Бодачо́к, чка́, м. 1) Ум. от бодак. 2) Раст. Cirsium pannonicum. Лв. 97.
Бодванка, ки, ж. Продолговатый шаплик (см.). Вх. Уг. 228.
Бо́денька, ки, ж. Ум. от бо́дня.
Боденьча́, ча́ти, с. Посуда, в которой пахтают масло. Вх. Лем. 393.
Бодлак, ка́, м. = Будяк? Казав, що-м сі у бодлак уколов. Гн. II. 4. Ой то в гору, то в долину, то в бодлаки, то в кропиву. Гол. II. 182.
Бодла́ччя, чя, с. Соб. от бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу. Pauli. II. 188.
Бодля́к, ка, м. = Бодлак. По терню і бодляках накололи собі ноги доволі. Гн. I. 169.
Бо́днар, ря, м. и пр. = Бондар и пр. Шух. I. 249.
Бо́дня, ні, ж. Кадка или род улья с крышкой и замком. Мет. 213. Шух. I. 106. Чуб. VII. 383, 388. Рисунок: Шух. I. 250. Ум. Боденька. Впала боденька з гори. Ном. № 70, стр. 292.
Бодре́нно, нар. Бодро. Як хто стоїть бодренно, а як хто ласий на сон, то і дріма. Павлогр. у.
Бо́дрий, а, е. Бодрый. Котл.
Бодри́ти, рю́, риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите́ собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.
Бодри́тися, рю́ся, ришся, гл. = Бодрити. Котл. Кв.
Бо́дро, нар. Бодро. Кв.
Бодро́к, ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 393.
Бодя́га, ги, ж. Речная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. I. 137.
Бодя́к, ка́, м. Раст. 1) = Будяк. Бодяки замість ячменю родять. К. Іов. 69. 2) Onoporda acanthium. Шух. I. 21. Ум. Бодячо́к.
Бодя́н, ну́, м. Раст. Amisum stellatum. Або горілочку пили… настояную на бодян. Котл. Ен. III. 63.
Бодяні́вка, ки, ж. Водка, настоянная на бодяні. Сим. 143.
Бодя́чий, а, е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Бодячо́к, чка́, м. 1) Ум. от бодяк. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Боє́ць, бойця́, м. Боец. Там стрільці-бійці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій кривавий і крик бійців, і голос отамання. К. Іов. 90.
Божа́тися, жа́юся, єшся, гл. ? Божайся, боже! Волынь.
Божба́, би́, ж. = Божіння. Я ж тобі і без божби вірю. Кв.
Бождеревок, вка, м. Раст. Hypericum perforatum. Лв. 99.
Божеві́лля, ля, с. Сумасшествие.
Божеві́льний, а, е. Сумасшедший, помешанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. III. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.
Божеві́льник, ка, м. Сумасшедший человек, безумец. Желех.
