Словник української мови (1937)/бодрити
| ◀ бодрий | Словник української мови Б бодрити |
бодритися ▶ |
|
Бодри́ти, рю́, риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите́ собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.
| ◀ бодрий | Словник української мови Борис Грінченко Б бодрити |
бодритися ▶ |
|
Словник української мови — Б
бодрити
Борис Грінченко
1937
Бодри́ти, рю́, риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите́ собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.