загуло. Св. Л. 224. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Черкну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Одн. в. отъ черкатися. Чарка так і задзвеніла, як черкнулась об його зуби. Левиц. ПЙО. I. 372. Нехай йому так легенько икнеться, як павине пір'я об воду черкнеться. Ном. № 11612.
Черкону́ти, ну́, не́ш, гл. То-же, что и черкнути, но съ большей силой. Як підскаче та черконе шаблею! Рудч. Ск. II. 77.
Черко́ти, ко́т, ж. мн. Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ. Гол. Од. 80.
Черле́ний, а, е = Червений. Шух. I. 152, 124, 98. А сам (опришок) такий черлений. Федьк.
Черлени́ця, ці, ж.? Закувала зозуленька ой під черленицев. Гол. I. 161.
Чернетка, ки, ж. Пла́хта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
Черне́цтво, ва, с. 1) Монашество. 2) Соб. монахи. К. ПС. 119.
Черне́ць, род. п. черця́, ченця́, мн. ченці́. 1) Монахъ. Ном. № 13445. Чорт не плаче, коли чернець скаче. Ном. Ченці, попи і крутопопи. Котл. Ен. III. 42. 2) Одинокая кегля, стоящая на чертѣ „города“ при игрѣ въ скраклі́. КС. 1887. VII. 477. 3) Раст. Actaea spicata L. ЗЮЗО. I. 109. 4) Мі́сяць-черне́ць. Согласно народному опредѣленію: а) календарный мѣсяцъ въ 30 дней, первое и послѣднее число котораго придутся въ постъ, или б) луна, первая и послѣдняя четверть которой придутся въ постъ. Як прийде місяць-чернець, то буде й світові конець. Мнж. 156. Ум. Че́нчик. К. ЧР. 84. Че́рчик.
Черне́цький, а, е. Монашескій. Чернецький хліб по козацькій іззіж. Ном. № 13353.
Черне́чий, а, е = Чернецький. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. Надів на себе рясу чернечу. Рудч. Ск. II. 148.
Черне́ччина, ни, ж. = Чернещина. Вх. Зн. 80.
Черне́щина, ни, ж. Монастырскія помѣстья.
Черни́ло, ла, с. = Чорнило. Спробувать пера й чорнила, що в йому за сила: так перо пише, як муха дише. Ном. № 6086.
Черни́ти, ню́, ниш, гл. = Чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину. Чуб. V. 70.
Черни́ця, ці, ж. 1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці. Нп. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці. Чуб. V. 168. 3) = Ожина, Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. Черни́чка, черни́ченька. Чуб. I. 150.
Черни́чити, чу, чиш, гл. 1) Быть монахиней, богомольствовать. 2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати. Мкр. Н. 30.
Черни́чка, ки, ж. Ум. отъ черниця.
Черні́т, ту, м. Черная шерстяная пряжа.
Черні́тка, ки, ж. Плахта-чернітка = Чернетка. Ум. Черні́точка. В неї плахта черніточка, сама як квіточка. Чуб. V. 600.
Черно́біль, лю, м. Раст. Gentiana carpatica. Шух. I. 21.
Чернобри́вець, вця, м. и пр. = Чорнобривець и пр.
Черну́ля, лі, ж. Кличка черной коровы. Вх. Лем. 482.
Черну́шечка, ки, ж. Ум. отъ чернушка.
Черну́шка, ки, ж. 1) Раст.: а) Nigella sativa L. ЗЮЗО. I. 129. б) — ди́ка. Nigella arvensis L. ЗЮЗО. I. 129. 2) Монахиня. 3) Кличка коровы. Kolb. I. 65. Ум. Черну́шечка. Що й у Київі да в манастирі.... там жила-була собі чернушечка. Чуб. V. 1167.
Чернь, ні, ж. 1) Черный цвѣтъ, черная одежда. Шо в черницях добре жити, лехко ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, що в черні ходити Грин. III. 376. 2) Черныя нитки. Я тебе, біле, черню потчу. Чуб. V. 489. 3) Чернь, простой народъ. Утверди, Боже, люду царського, народу християнського, війська Запорозького, Донського, з сією черню Дніпровою, низовою, на многая літа, до конця віка. АД. I. 220.
Черня́, ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.
Че́рнява, ви, ж. Чернь, толпа народа. Вх. Лем. 482.
Черня́дка, ки, ж. — плахта = Чернітка. Вас. 170.
Черпа́к, ка́, м. 1) Черпакъ на длинной палкѣ или ведро съ короткой ручкой, вверхъ стоящей, для набиранія воды. МУК. 1. 44. Шух. I. 250, 251. Ось черпак з водою. Драг. 37. 2) Родъ ковша для поливанія ризей (см. ризи). Шух. I.
