Словарь української мови (1924)/чорнити

by Борис Грінченко

◀ чорнило

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чорнити

чорниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чорни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила… дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Поносить.