Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черниця
Берлін: Українське слово, 1924

Черни́ця, ці, ж. 1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці. Нп. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці. Чуб. V. 168. 3) = Ожина, Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. Черни́чка, черни́ченька. Чуб. I. 150.