Цільни́к, ка, м. = Сцільник.
Ці́льно, нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав. Гн. I. 211.
Цілюва́ти, лю́ю, єш, гл. = Цілувати.
Цілю́рник, ка, м. Цырюльникъ. Жид, цілюрник лазаретний. Котл.
Цілю́чий, цілю́щий, а, е. Цѣлительный, цѣлебный. Рудч. Ск. I. 87. Добув води живучої і цілючої. Рудч. Ск. II. 82. Побризкала брата цілющою водою, і голова приросла до шиї. Грин. I. 103. Подробнѣе См. Зцілю́щий.
Ціля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. К. Псал. 23. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились! Грин. III. 449. 2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру! Грин. I. 285.
Цімбра, ри, цімбри́на, ни, ж. цімбринє, ня, с. = Цямра, цямрина, цямриння. Фр. (Желех.).
Ціна́, ни́, ж. Цѣна. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544.
Ці́на, ни, ж. 1) = Цина. 2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. I. 74.
Ціни́тель, ля, м. Цѣнитель, оцѣнщикъ. К. Гр. Кв. 24.
Ціни́ти, ню́, ниш, гл. Цѣнить, оцѣнивать. Ном. № 8871.
Ціно́ваний, а, е. Обдѣланный въ олово? Ціновану пляшку виймав, шрубок одшрубував, оковити-горілки наливав. Лукаш. 43.
Ціно́вий, а, е = Циновий. Гол. II. 611. Ціновим ґудзем застебнувся. Котл. Ен. IV. 26.
Ціно́вка, ки, ж. Аукціонъ, продажа съ аукціоннаго торга. Тепер у нас у городі цінують одного купця.... Треба нам на ціновку вистигать. Тільки гляди, вийдуть два купці, будуть торгувать, а ти вийдеш третій на ту ціновку. Будуть говорить: „хто шо дає за сі два доми?“ То ти не озивайся, а мовчи, хай вони свою ціну дають. Один надає дві тисячі, другий — чотирі, а як крикнуть утретє: „хто більше?“, то ти аж тоді вже набавляй. Грин. I. 113.
Цінува́ння, ня, с. 1) Оцѣнка. 2) Опись имущества для прод. съ аукц. торга.
Цінува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Цѣнить, оцѣнивать. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать. Ном. № 10543. 2) Производить опись и оцѣнку имущества для аукціоннаго торга. Наїхали жиди, жиди-орандарі воли й вози цінувать. Рудч. Чп. 129. Производить аукціонный торгъ. Грин. I. 113. См. Ціно́вка.
Цінці́пер, ру, м. = Цмин. Драг. 33.
I. Цінь, ні, ж. = Цина. КС. 1883. VII. 508.
II. Цінь! меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Вх. Уг. 274. См. Цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила). Ном. № 2062.
Ці́нькало, ла, с. 1) Эпитетъ зяблика. 2) Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata. Фр. (Желех.).
Ці́нькати, каю, єш, гл. О птицѣ: кричать, издавая звуки, подобныя цінь-цінь. Вх. Уг. 274.
I. Ціп, па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Ном. № 12854. Брехати — не ціпом махати. Ном. № 6815. 2) Ціпи́ в'яза́ти. Ссориться. Подол. г. 3) Ці́пом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. Вх. Зн. 82. 4) Порода большихъ грушъ. Вх. Лем. 480. Ум. Ці́пик.
II. Ці́п!, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) Ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. I. 65.
Ціпа́-ціпа́, меж. = Ціп 2. Вх. Уг. 274.
Ціпи́вно, на, с. = Ціпи́льно. Шух. I. 166.
Ціпи́ло, ла, с., ціпи́льна, ни, ж., ціпи́льно, на, с. Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. Одпустив бич од ціпилна. Ном. № 880. Kolb. I. 64. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Грин. III. 674. Ум. Ціпи́льничко.
Ціпи́на, ни, ж. = Ціпи́льно. Вх. Зн. 78.
Ці́пка, ки, ж. Цыпленокъ (дѣтское). Вх. Пч. II. 11.
Ці́пкати, каю, єш, гл. Пищать (о цыплятахъ, нѣкот. птичкахъ). Вх. Лем. 480.
Ці́пкор, ці́пкур, ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
