Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цямрина
Берлін: Українське слово, 1924

Ця́мрина, ни, ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Шевч. 596. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. МУЕ. I. 91. (Черниг.). ЗОЮР. II. 50. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Чуб. II. 72. Ум. Ця́мринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити. Г. Барв. 14.