Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
ціп!
Берлін: Українське слово, 1924

II. Ці́п!, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) Ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. I. 65.