Очерети́нка, очерети́ночка. Прямесенька як очеретиночка. О. 1862. IV. 71.
Очерети́нка, ки, ж. 1) Ум. отъ очеретина. 2) Трубка изъ камыша.
Очеретува́тий, а, е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Очере́тяний, а, е. Камышевый. Котл. Ен. V. 8. Очеретя́ний басо́к. См. Басок.
Очеретяни́к, ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Очеретя́нка, ки, ж. Птица: Silvia arundinacca. Вх. Пч. II. 14.
Очеркну́ти, ну́, не́ш, гл. = Обчеркнути. Держи мак у правій руці, обсип себе і очеркни ним себе округи там, де станеш. Чуб. I. 85.
Очеркну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) = Обчеркнутися. Грин. I. 69. 2) Черкнуться, задѣть. Як скочив я через тин, та й не очеркнувся. Нп.
Очерни́ти, ню́, ни́ш, гл. = Обчернити.
О́черт, ту, м. Кругъ. О́чертом, о́чертою. Кругомъ, въ кружекъ. Очертом сідали, срібло й злато на три части паювали. Дума. Очертами сідали, пили да гуляли. Макс.
О́чечко, ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Очикну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Очнуться. Ластівочко-перепілочко, підлетіла під оконечко: очикнися, господинечко! Коровочки потелилися. Мет. 341.
Очиншува́тися, шу́юся, єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум. О. 1862. IV. 105.
Очи́стити, ся. См. Очищати, ся.
Очи́ська, очи́ськ, с. мн. Ув. отъ очі. Ті очиська чорні, ті бровища аж сині. Левиц. I. 441.
Очи́ток, тку, м. а также мн. очи́тки. Раст. Sedum acre. L. ЗЮЗО. I. 173, 136.
Очи́ці, очи́ць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41.
Очища́ти, ща́ю, єш, сов. в. очи́стити, щу, стиш, гл. Вычищать, вычистить. Очищаєш ти, водо явленная, новорожденного од позору. Чуб. I. 132.
Очища́тися, ща́юся, єшся, сов. в. очи́ститися, щуся, стишся, гл. Очищаться, очиститься. Жоден із прокаженних не очистився. Єв. Л. IV. 27.
Очище́ння, ня, с. Очищеніе. Ном. Єв. Мр. I. 44.
О́чі, См. О́ко.
Очі́кувати, кую, єш, гл. Поджидать, ожидать. Пішов той, а решта сидимо, очікуємо. Св. Л. 222. Першого торгу не кидайсь, а другого не очікуй. Ном. № 10520.
Очі́пок, пка, м. Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Чуб. V. 11. 424. КС. 1893. V. 283. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ном. № 6538. Ум. Очі́почок. Мил. 195.
О́чко, ка, с. 1) Ум. отъ око. Там то очка як терночок. Чуб. V. 217. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. Васильк. у. 3) Петля въ сѣти (Браун. 9) и вообще въ вязаньи. 4) Часть начи́ння. (См.). МУЕ. III. 18, 19. 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. Грин. III. 70. 8) — воло́ве, ри́б'яче. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14. 9) мн. о́чки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88. 10). О́чка жаби́ні. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. См. Вічко. 11) Очко́ воло́ве. Раст. Inula salicina. Лв. 99.
Очко́ве, вого, с. Подать съ улья.
Очкови́й, а́, е́. Очковый.
Очкува́ти, ку́ю, єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Очку́р, ра́, м. 1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Чуб. VII. 46. КС. 1893. V. 279. Штани на йому без очкура й матні. Стор. М. Пр. 169. З переляку очкур луснув. Ном. Били мене скілько влізло — очкур перервали. Чуб. 2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32.
Очкурни́к, ка́, м. = Очкурня. Шух. I. 153.
Очкурня́, ні́, ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Чуб. VII. 416. Драг. 68. Штани… з очкурнею. Грин. II. 289.
Очма́на, ни, об. Одурѣвшій, ошалѣвшій человѣкъ. Куди ти, очмано, лізеш? Ном. № 2799.
Очмані́ти, ні́ю, єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.
О́чній, я, є. Глазной.
Очорті́ти, ті́ю, єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. ЗОЮР. I. 164. Уже мені очорті
