кимъ, ровнымъ, красивымъ съ виду. Угладив, як Бог черепаху. Мнж. 166.
Угла́стий, а, е = Вугластий.
Угле́діти, джу, диш, гл. 1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Рудч. Ск. I. 60. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Стор. М. Пр. 56. Як угледять, то христяться. Шевч. 24. 2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.
Угле́дітися, джуся, дишся, гл. Уберечься. Не вгледівся од пожежі.
Угле́ць, ця, м. Уголекъ? Прийшов чернець, положив яйця в углець — нехай киплять, поки прийду оп'ять. Ном. Заг. № 12,
Угло́ва, ви, ж. = Вуголов 1. Вх. Зн. 73.
Угли́б, нар. Въ глубину.
Углиба́ти, ба́ю, єш, гл. Погружаться въ глубину. Легш їй було у безодню углибати неуважно, ніж на кручі висіти. МВ. (О. 1862. I. 98).
Угли́бшки́, нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки.
Угли́на, ни, ж. = Вуглина. Ум. Угли́нка.
Углитну́ти, ну́, не́ш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу. Славяносерб. у.
Углови́й, а́, е́ = Вугловий.
Угля́діти, джу, диш, гл. = Угледіти. Угляділи вони знов. Рудч. Ск. I. 123. Тільки вгляділа Якова, зараз до його і підскочила. Стор. II. 2.
Угляни́й, а́, е́.? По-при пшеницю угляний гостинець. Гол. IV. 107.
Угля́р, ра, м. = Вугляр.
Угля́рка, ки и угля́рня, ні, ж. = Вуглярка.
Угна́вець, вця, м. = Вугнавець. Вх. Зн. 73.
Угна́вий, а, е = Вугноватий. Вх. Зн. 73.
Угна́віти, вію, єш, гл. = Угнати. Вх. Зн. 73.
Угна́к, ка́, м. = Угнавець. Вх. Зн. 73.
Угна́ти, на́ю, єш, гл. = Вугнати. Вх. Зн. 73.
Угнили́чити. См. Угниличувати.
Угнили́чувати, чую, єш, сов. в. угнили́чити, чу, чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли. Шейк.
Угні́ватися, ваюся, єшся, гл. Прогнѣваться, разсердиться. Може за що угнівався на тебе? МВ. II. 26.
Угніви́ти, влю́, ви́ш, гл. Прогнѣвить.
Угніви́тися, влю́ся, ви́шся, гл. = Угніватися. Дуже вгнівивсь на мене. МВ. I. 30.
Угні́жджуватися, джуюся, єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, джу́ся, ди́шся, гл. 1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ. Шейк. 2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.
Угніти́ти, ся. См. Угнічувати, ся.
Угні́чувати, чую, єш, сов. в. угніти́ти, чу́, тиш, гл. Вдавливать, вдавить, спрессовывать, спрессовать.
Угні́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. угніти́тися, чу́ся, тишся, гл. Вдавливаться, вдавиться, спрессовываться, спрессоваться. Сир угнітився.
Угної́ти. См. Угноювати.
Угно́ювати, но́юю, єш, сов. в. угно́їти, но́ю, їш, гл. Унавоживать, унавозить.
Уго́вкати, каю, єш, гл. Усмирить, укротить. Желех.
Угово́р, ру, м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей. Ном. № 10669.
Уговори́ти, рю́, риш. См. Уговоряти.
Угово́рювати, рюю, єш, гл. = Уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. I. 17.
Уговоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. уговори́ти, рю́, риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.
Уго́втати, ся. См. Уговтувати, ся.
Уго́втувати, тую, єш, сов. в. уго́втати, таю, єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду. О. 1862. I. 74.
Уго́втуватися, туюся, єшся, сов. в. уго́втатися, таюся, єшся, гл. = Оговтуватися, оговтатися.
Уго́да, ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. На вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26.
Уго́ден, дна, не, уго́дливий, а, е = Угіден, угідний. Як будеш Богу угоден, то не будеш і голоден. Ном. № 12129. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззіж. Ном. № 10485. Була в однім селі криниця така вгодна, шо із неї і врожаї, і усе йшло. Мнж. 74.
Угоди́ти. См. Угождати.
Уго́дливий, уго́дний. См. Угоден.
Уго́дник, ка, м. Угодникъ. К. ПС. 197.