Словарь української мови (1924)/уговтувати
| ◀ уговтати | Словарь української мови У уговтувати |
уговтуватися ▶ |
|
Уго́втувати, тую, єш, сов. в. уго́втати, таю, єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду. О. 1862. I. 74.