ці-рано синє море грало. Шевч. Вийди, вийди, козаченьку, у вечір пізненько. О. 1861. X. 55. 2) Съ мѣстнымъ падежемъ на вопросъ: гдѣ? въ чемъ? на чемъ? а) У хаті в її — як у віночку. ЗОЮР. I. 145. Новенькі вікна в базарі покупили. Г. Барв. 249. Зоставсь ув убозтві. К. ЧР. 199. Верба стояла в березі. б) На вопросъ: въ какомъ числѣ, видѣ, состояніи и. т. д? Не у мнозі зять їде, не багато бояр везе. Мет. 185. Ходім, кажу Катрі, ходім до Марусі.... ми собі з нею у трійці порадимось. МВ. II. 123. Пішла я за ним у тропі. МВ. II. 176. У добрім здоровлю. Желех. А ми з чоловіком у правді жили. Г. Барв. 434. У злагоді жили. в) На вопросъ: когда? У вечері, у ранці, у ночі — выраженія, превратившіяся въ нарѣчія. См. Увечері, уранці, уночі. 3) На вопросъ: какъ скоро? черезъ сколько времени? У рік стара пані вмерла. МВ. (О. 1862. III. 65). І хутко її посватав? У півроку. МВ. (О. 1862. I. 80). У год так, чи в два ішли москалі через наше село. О. 1862. VIII. 27.
Уба́вити, ся. См. Убавляти, ся.
Убавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. уба́вити, влю, виш, гл. 1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив. Гол. IV. 439. 2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш. Грин. III. 377.
Убавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. уба́витися, влюся, вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали. Новомоск. у. (Залюб.).
Убагну́ти, ну́, не́ш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.
Убазарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Продать или купить что на базарѣ. Шейк.
Убаришува́ти, шую, єш, гл. Получить барышъ отъ перепродажи. Рк. Левиц.
Убача́ти, ча́ю, єш, сов. в. убачити, чу, чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати. Г. Барв. 140. Вбачаю — марніє та й марніє Парася моя. МВ. II. 25. Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду. К. ПС. 26. Чи не вбачу милої на дворі. Грин. III. 82.
Убача́тися, ча́юся, єшся, сов. в. уба́читися, чуся, чишся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми крадькома вбачалися. Г. Барв. 82. 2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. Усе йому його батько покійний убачається. ЗОЮР. II. 84.
Уба́чливий, а, е. Внимательный. Привітна та вбачлива до кожного. Мир. ХРВ. 351.
Убга́ти. См. Убига́ти.
Убезві́чити, чу, чиш, гл. = Обезвічити. Вх. Зн. 72.
Убезпе́ка, ки, ж. Обезпеченіе отъ опасности, безопасность. К. Бай. 41.
Убезпеча́ти, ча́ю, єш, сов. в. убезпечити, чу, чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Грин. III. 198. Катерина й питає: „де ж дінем запорозьких козаків“? А він її убезпечив: „знайдуть, каже, де дітись“. О. 1862. V. 102.
Убезпеча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. убезпе́читися, чуся, чишся, гл. Довѣряться, довѣриться, положиться на что. Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик. К. ДС. 4.
Убезпече́ння, ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Убе́йкатися, каюся, єшся, гл. Обпачкаться. Шейк.
Уберега́ти, га́ю, єш, сов. в. уберегти́, режу́, же́ш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні. Харьк. у.
Уберега́тися, га́юся, єшся, сов. в. уберегти́ся, режу́ся, же́шся, гл. Уберегаться, уберечься. Я горілки не п'ю, од пива не вп'юся і сам, молод, слави вбережуся. Грин. III. 263.
Уберечи́, режу́, же́ш, гл. = Уберегти. Желех.
Убе́речко, ка, с. = Убраннячко. Желех.
Убива́ння, ня, с. 1) Убиваніе. К. Дз. 225. Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа. К. ХП. 137. 2) Вбиваніе, вколачиваніе.
