Словарь української мови (1924)/убавлятися

by Борис Грінченко

◀ убавляти

Словарь української мови Борис Грінченко У убавлятися

убагнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Убавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. уба́витися, влюся, вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали. Новомоск. у. (Залюб.).