Котл. Ен. II. 6. Тро́хи-тро́хи не. Чуть-чуть не. Сам трохи-трохи не пропав. Гліб. Ум. Тро́шки, тро́шечки.
Тро́хась, нар. = Троха. Трохась не впало. О. 1862. IV. 81.
Тро́чки, мн. = Торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки. Гол. I. 325.
Тро́шечка, нар. Ум. отъ троха.
Тро́шечки, нар. Ум. отъ трохи.
Троши́ця, ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. I. 210.
Тро́шка, нар. Ум. отъ троха.
Троща́, щі, ж. 1) = Трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Млак. 59. Да помостила мости з кленової трощі. Радом. у. Збіжє мов гай, мов троща. Гн. II. 27. Пшениця як троща. Каменец. у. Жовняри як трощі. Гол. 2) = Трость 4. Шух. I. 256.
Трощи́ти, щу́, щи́ш, гл. 1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб. 2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. М. Пр. 18.
Трою́да, ди, м. Забіяка. Федьк.
Трою́дити, джу, диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце. Мир. ХРВ. 387.
I. Троя́к, ка́, м. 1) Монета въ ½ коп. 2) = Троячка? Г. Барв. 227. 3) Трехлѣтнее животное. Місяць марець з трояка бика ріг збиває. Ном. № 412.
II. Троя́к, ка́, м. = Трійка. Вх. Пч. II. 26.
Троя́кий, а, е = Трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. I. 1. Збірала трояке зілля на чари мені. Чуб. V. 31.
Троя́ко, нар. = Трояково.
Троя́ковий, а, е. Троякій, тройной.
Троя́ково, нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся. Ном. № 62, стр. 292.
I. Троя́н, на́, м. 1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ. Черк. у. 2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней. Мир. ХРВ. 342. 3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи. Г. Барв. 45. 4) Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. I. 139.
II. Троя́н, на́, м. = Трійка. Вх. Зн. 71.
Троя́нда, ди, ж. Роза, Rosa centifolia L. ЗЮЗО. I. 134. L. Мкр. Г. 69. Ум. Троя́ндочка. Рости, рости, трояндочко, не хилися. Мил. 145.
Троя́ндовий, а, е. Свойственный розѣ, относящійся къ ней.
Троя́ндочка, ки, ж. Ум. отъ троянда.
Троя́нка, ки, ж. Мать, имѣющая трехъ близнецовъ. Черк. у.
Троя́чка, ки, ж. Кредитный билетъ въ З рубля. Екатериносл. у. Пришліть мені хоч троячку. Г. Барв. 499.
Труба́, би́, ж. 1) Труба, музыкальный инструментъ. Ісправ мені три труби, да й усі три мідяні. Макс. Ум. Тру́бка, тру́бонька, тру́бочка.
Труба́ч, ча́, м. Трубачъ. Військовий трубач. АД. I. 209.
Трубачі́в, че́ва, ве. Свойственный, принадлежащій трубачу.
Трубачува́ти, чу́ю, єш, гл. Быть трубачомъ. Шейк.
Трубе́та, ти, ж. = Трембіта. Гол. I. 8.
Труби́ти, блю́, би́ш, гл. 1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили. Котл. Ен. 2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют. Фр. Пр. 151. 3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить. Ном. № 54. 4) Много ѣсть. Ном. № 12210.
Тру́бка, ки, ж. 1) Ум. отъ труба. 2) Раст. Cineraria palustris. Вх. Пч. II. 30.
Тру́бний, а, е. Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми. Шевч.
Тру́бонька, тру́бочка, ки, ж. Ум. отъ труба.
Труд, да́, м. 1) Трудъ, работа. Піду я, ще подивлюсь, де то мої тяжкії труда зостались. Грин. II. 148. Труда великого се діло стало. Полт. у. На чужий труд ласий не будь. Чуб. I. 303. 2) = Трут = Трутень. Вх. Лем. 475.
Тру́джений, а, е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 484.
Тру́ди́ти, джу́, диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Гол. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив трудити на одного вельможного дармоїда. Мир. ХРВ. 92, 2. = Муляти. Мені трудить ногу. Борз. у. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Труди́тися, джу́ся, дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться. Посл.