Словарь української мови (1924)/торочини
| ◀ торочення | Словарь української мови Т торочини |
торочити ▶ |
|
Торо́чини, чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.
| ◀ торочення | Словарь української мови Борис Грінченко Т торочини |
торочити ▶ |
|
Словарь української мови — Т
торочини
Борис Грінченко
1924
Торо́чини, чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.