Трахти́рників, кова, ве. Принадлежащій трактирщику.
Трахтови́й, а́, е́. Проѣзжій. Шлях не трахтовий. Драг. 244.
Трахтови́тий, а, е. Умѣющій угощать. Шейк.
Трахто́чок, чка, м. Ум. отъ трахт.
Трахтува́ння, ня, с. = Трактування.
Трахтува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) = Трактувати. 2) Разсуждать, разговаривать; судить, осуждать. Це видно про мене трахтують, видно про мою землю Грицько замишляє. Мир. Пов. I. 154. Я ж думала, воріженьки шо сплять і не чують, — вони ж мене молодую судять і трахтують. Грин. III. 190.
Трахтува́тися, ту́юся, єшся, гл. Спорить, препираться. Оце, Карпе, за твою сусідку трахтувалися. Мир. Пов. I. 141.
Тра́цький, а, е. Лѣсопильный. Шух. I. 88.
Трач, ча́, м. 1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски. Шейк. 2) = Трачевня. Вх. Лем. 473.
Трача́рь, ря́, м. = Трач 1. Хотин. у.
Трача́ти, ча́ю, єш, гл. = Тратити 1. Нехай мені отець худоби не трачає, скарбів не збуває, нехай мене молодої з неволі не викупає, бо я вже потурчилась, побусурменилась. АД. I. 235.
Траче́вня, ні, ж. Лѣсопильня. Зміев. у.
Тра́чення, ня, с. Расходъ. Шейк.
Трачи́ння, ня, с. Опилки. Шейк.
Трачі́в, че́ва, ве. Принадлежащій пильщику.
Тра́чка, ки, ж. Лѣсопильня. Шейк. Шух. I. 181.
Трачник, ка, м. = Трач 1. Вх. Лем. 474.
Трачува́ти, чу́ю, єш, гл. Распиливать бревно на доски. Уман. у.
Траш! меж. Крикъ на овецъ. Зміев. у.
Тре, нар. Сокращ. тре́ба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися. Шейк.
Тре́а, нар. Сокращ. треба.
Тре́ба, нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Ном. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Нп. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. Грин. 1. 236. Требові й кінця нема. Грин. I. 244. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде. Ном. № 9748.
Треби́ти, блю́, би́ш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
Тре́біж, жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей. Шейк.
Треблаже́нне де́рево. Легендарное дерево, выросшее изъ обруча, который клалъ себѣ на голову больной Адамъ; оно имѣло видъ креста и на немъ впослѣдствіи былъ распятъ Спаситель. Драг. 94.
Тре́бник, ка, м. Требникъ.
Тре́бно, нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.
Требува́ти, бу́ю, єш, гл. 1) Пробовать, отвѣдывать. Борз. Сосниц. у. 2) Пробовать, пытаться, испытывать. Сосн. у. Розуму требую. Гол. II. 276. 3) — чо́го, чим. Нуждаться, имѣть необходимость въ чемъ. Вх. Зн. 70. Пана сі не бою, війтом не требую. Шух. I. 199.
Требу́лька, ки, ж. Раст. Allium choenoprasum L. Анн. 23.
Тревни́й, а́, е́. Сытный. Борз. у.
Тре́йки, нар. = Тричі.
Трейти́на, ни, ж. = Третина. Половину царства, трейтину щастя. АД. I. 28.
Тре́йтій, я, є, числ. = Третій.
Трейтя́к, ка́, м. = Третяк.
Трейтя́ка, ки, ж. Трехлѣтняя телка. Худібку мали в себе невеличку, теличку-трейтяку. Рудч. Ск. II. 174.
Трейця́тий, а, е. числ. = Тридцятий.
Трейча́тий, а, е = Тройчатий. Нехай засвітить трейчатую свічку. Мет. 162.
Трейчи, нар. = Тричи. Обійди трейчи кругом церкви. Ном. № 4527. Крикнув чорний ворон трейчи у байраці. О. 1861. II. 41.
Трембі́та, ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосни́к, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Шух. I. 72. Ум. Трембі́тка, трембі́точка.
Трембіта́нник, ка, м. Музыкантъ, играющій на трембі́ті. Шух. I. 29. II. 72.
Трембіта́ти, та́ю, єш, гл. Играть на трембіті. Шух. I. 197. Та як озмут трембіточки, на них трембітают. Шух. I. 204.
Трембі́тка, трембі́точка, ки, ж. Ум. отъ трембіта.
Трембуха́тий, а, е. Брюхастый, съ большимъ брюхомъ. Вх. Лем. 474.