Словарь української мови (1924)/трач
◀ трацький | Словарь української мови Т трач |
трачарь ▶ |
|
Трач, ча́, м. 1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски. Шейк. 2) = Трачевня. Вх. Лем. 473.
◀ трацький | Словарь української мови Борис Грінченко Т трач |
трачарь ▶ |
|
Словарь української мови — Т
трач
Борис Грінченко
1924
Трач, ча́, м. 1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски. Шейк. 2) = Трачевня. Вх. Лем. 473.