Топчако́вий, а, е. Относящійся къ топчаку.
Топчи́ло, ла, с. Чанъ, въ которомъ топчутъ виноградъ. Шейк.
Топчи́тися, чу́ся, чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загублі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.
Топчі́й, чія́, м. = Топчак. Борз. у.
Тор, ру, м. Слѣдъ, колея. Вх. Уг. 271. Шейк.
То́равець, вця, м. Паршивецъ. Угор.
То́равий, а, е. Паршивый. Угор.
То́рба, би, ж. 1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Посл. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Макс. Торба мені жінка, кий у мене братом. Шейк. Пи́сана то́рба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою. Шейк. 2) Шкірана́ то́рба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу. Шейк. 3) О женщинѣ: распутная. Шух. I. 34. Ум. То́рбонька, то́рбочка, торбе́шка.
Торба́ка, ки, ж. Ув. отъ торба. НВолын. у.
То́рба́н, на, м. Торбанъ, музыкальный инструментъ. КС. 1892. III. 381. Козак грає на торбані, за ним дівки, коби лані. Гол. III. 57.
Торбани́ста, ти, м. Играющій на торбанѣ. Шейк.
Торбани́стий, того, м. = Торбаниста.
Торбе́й, бея, м. Нищій. Шух. I. 49.
Торбе́шка, ки, ж. Ум. отъ торба.
Торби́на, ни, ж. = Торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Шейк. Ум. Торби́нка, торби́нонька, торби́ночка.
Торбинко́вий, а, е. Относящійся къ торбин'ѣ. Шейк.
Торби́нонька, торби́ночка, ки, ж. Ум. отъ торба.
Торбинува́тий, а, е. Мѣшкообразный. Торбинуватий горох. Черк. у.
Торбоно́ша, ші, ж. Носящій торбу.
То́рбонька, ки, ж. Ум. отъ торба.
Торботря́с, са, м. Нищій, оборванецъ. Шейк.
Торботря́сів, сова, ве. Принадлежащій торботряс'у. Шейк.
То́рбочка, ки, ж. Ум. отъ торба.
Торг, гу, м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. Шейк. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. Посл. Я на торгу була, торгом торгувала. Грин. III. 417. Він, вона до сього́ то́ргу й пішки. Онъ, она очень рады этому. Ком. II. 68. Ум. Торжо́к. Мет. 205.
То́ргання, ня, с. Дерганіе. Шейк.
То́ргати, гаю, єш, гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк.
Торгі́вля, лі, ж. Торговля. Харьк. у.
То́ргнути, ну, неш, гл. Дернуть. Шейк.
Торго́вий, а, е. Торговый.
Торго́виця, ці, ж. 1) Мѣсто, гдѣ происходитъ торговля скотомъ. На торговиці, де коней та волів продають. О. 1861. VI. 76. На торговиці не було його биків. Каменец. у. 2) Торговля, базаръ. Нинька щось мала торговиця була. Каменец. у. Нема торговиці без жидівської головиці. Шейк.
Торгува́ння, ня, с. Торгованіе. Ум. Торгува́ннячко.
Торгува́ти, гу́ю, єш, гл. Торговать. Торгува́ти ли́хом. Бѣдствовать, жить въ нуждѣ. Шейк.
Торгува́тися, гу́юся, єшся, гл. Торговаться.
Торгу́н, ну́, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC. Анн. 277.
Торжи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Торговаться. А хто ж торжився за корову? Лебед. у.
Торжо́к, жку́, м. Ум. отъ торг.
То́рзати, заю, єш, гл. = Торсати. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Тори́ти, рю́, ри́ш, гл. = Торувати. Шейк.
Торі́к, нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув. Шевч. 27.
Торі́шній, я, є. Прошлогодній. Так рад, як торішньому снігові.
Торішня́к, ка́, м. Родившійся въ прошломъ году. Бичо́к торішня́к. Быкъ на второмъ году. Зміев. у.
Торка́ти, ка́ю, єш, сов. в. торкну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Грин. III. 284. Хто торка, тому відчиняють. Шейк. 2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя. Стор. М. Пр. 154. 3) Торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сим. 57. Сів на бричку: „Торкай!“ І тільки закурилось. Св. Л. 169.