Словарь української мови (1924)/торг

by Борис Грінченко

◀ торбочка

Словарь української мови Борис Грінченко Т торг

торгання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Торг, гу, м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. Шейк. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. Посл. Я на торгу була, торгом торгувала. Грин. III. 417. Він, вона до сього́ то́ргу й пішки. Онъ, она очень рады этому. Ком. II. 68. Ум. Торжо́к. Мет. 205.