Тка́цтво, ва, с. 1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. I. 254. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк.
Тка́цький, а, е. Ткацкий. Ткацький цех. Котл.
Ткач, ча́, м. Ткачъ. Ном. № 10436. Ум. Тка́чик.
Ткаче́нко, ка, м. Сынъ ткача. Желех.
Тка́чик, ка, м. Ум. отъ ткач.
Ткачи́ха, хи, ж. Жена ткача. Гол. Од. 41. Ткачихо! буде тобі лихо! Шейк.
Ткачи́шин, на, не. Принадлежащій женѣ ткача.
Ткачі́в, че́ва, ве. Принадлежащій ткачу.
Ткачі́вна, ни, ж. Дочь ткача.
Тка́чка, ки, ж. = Ткаля. Вх. Лем. 474.
Ткачува́ння, ня, с. Ремесло ткача.
Ткачува́ти, чу́ю, єш, гл. Заниматься ткачествомъ.
Ткачу́к, ка́, м. 1) Подмастерій ткача. 2) Сынъ ткача.
Ткну́ти, ткну, ткнеш, гл. 1) Сдѣлать уколъ чѣмъ нибудь острымъ. Шейк. 2) Тронуть. Вже свяченого не ткне удруге. Шейк.
Ткну́тися, ткну́ся, ткне́шся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101. Куди не ткнуся, нема поради. Шейк.
Тли́ти, тлю, тлиш, гл. Скоро и съ жадностью ѣсть. Вх. Зн. 41.
Тлі́нний, а, е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. У ньо́го ледь тлі́нна душа́ в ті́лі. Онъ еле дышетъ.
Тлі́ння, ня, с. Тлѣніе. К. МХ. 44.
Тлі́нь, ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9.
Тлі́ти, тлі́ю, єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Тло, тла, с. Основаніе, основа. Налетіла сараньча і стяла до тла. Гн. II. 24. Нахвалялися вирізати до тла всіх ляхів. Левиц. I. 148. Нема́ і тла. Нѣтъ ничего. Мнж. 162. Въ томъ же значеніи: і на тлі не ви́дко. Випила б і гноївки, та нігде і на тлі води не видко. Гн. II. 64.
Тломи́ти, млю́, ми́ш, гл. Уничтожать, истреблять, поѣдать. Тломили ласощі. Мкр. Н. 48.
Тлу́мок, мка, м. = Клунок. Ум. Тлумо́чок.
Тлу́нок, нку, м. = Шлунок.
Тлу́са, нар. Рысью. Та що се за коні, от як чаталає ними: я як пустю своїх тлуса, то далеко покину їх ззаду. Уман. у.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla. Шейк. Вх. I. 7.
Тма, тми, ж. = Тьма. Мав велику тму ангелів. Гн. I. 16.
Тма́стий, а, е. Темноцвѣтный? Левч. 161.
Тмин, ну, м. Раст. Carum Carvi L. ЗЮЗО. I. 116.
Тми́нник, ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.
Тми́ти, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Тмоси́вий, а, е. Темносѣрый. Вх. Лем. 474.
Тмя́ний, а, е. 1) Затемненный, матовый. Желех. 2) Печальный, скучный.
Тмя́но, нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.
Тну́ти, тну, тнеш, гл. = Тяти. Косарі тнуть. Грин. III. 366. Музика тне. Шевч. Тнуть косарі. Грин. III. 128.
То, сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Чуб. V. 1. Люде не побачуть, то й не засміються. Шевч. 2) То-бо-то. Вотъ то то же. Могил. у. 3) То б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що? Левиц. I. 65. 4) То́-що. И тому подобное, и такъ далѣе. Купи на базарі, чого треба на борщ: мняса, бураків, капусти то-що. Шейк. 5) То що? Такъ что жъ? Він тут сердивсь, лаявсь без тебе, грімає і на тебе, що нема тебе. — То що? Мені байдуже. Новомоск. у. 6) Що…, то.... Чѣмъ…, тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X. 146). Що більше умієш, то так неначе більше світа бачиш. О. 1862. IX. 113.
Тобі́вка, ки, ж. 1) = Табівка. Гн. I. 59. 2) Ранецъ. Хоть ся женит, хоть не женит, не поможе жінка, однако мет вибивати теляча тобівка. Гол. III. 108.
Тобі́лка, ки, ж. = Табівка. Гол. Од. 67.
Това́р, ру, м. Скотъ, преимущественно рогатый. Понаїдавсь товар і полягав одди-
