Словарь української мови (1924)/шлунок
◀ шлунковий | Словарь української мови Ш шлунок |
шльондра ▶ |
|
Шлу́нок, нку, м. Желудокъ. Лохв. у.; Гадяч. у.; НСѣверск.; Кіевск. у. Не йде на шлунок, та й годі. Лохв. у. От чоловік і здоровий на силу, а на шлунок не здоровий. Кіевск. у. І грек, набивши добре шлунок, сміявся та лигав пивце. Мкр. Г. 5.