Соломи́на, ни, ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. Ум. Соломи́нка.
Солоне́й, нею, м. Раст. Statice tomentella Boiss. ЗЮЗО. I. 137.
Солоне́ць, нця́, м. 1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Чуб. V. 472. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ. Фр. Пр. 37. 2) Трава, растущая на солончакахъ. Черном.
Соло́ний, а, е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний. Ном. № 328.
Солони́на, ни, ж. 1) Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269. 2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. Ум. Солони́нка, солони́ночка.
Солони́ще, ща, с. = Солонець 1. Збігаються як на солонище. Ном. № 13902.
Соло́но, нар. Солоно. Без соли солоно, без круп густо. Ном. № 10074.
Солонува́ти, ну́ю, єш, гл. = Солонцювати. От де бити дрохв — на солонцях, як вони солонують.
Солонцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.
Солонцюва́тий, а, е. Солончаковый. Херс.
Соло́пити, плю, пиш, гл. Выставлять, показывать, высовывать (языкъ).
Солопі́й, пія́, м. Ротозѣй.
Солопі́ти, пі́ю, єш, гл. Смотрѣть безсмысленно.
Солотвина, ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Солотру́к, ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.
Солу́ква, ви, ж. Пт. Вальдшнепъ. Шух. I. 23.
Соля́нка, ки, ж. 1) Солонка. 2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль. Kolb. I. 72. 3) Раст. Salicornia herbacea L. ЗЮЗО. I. 134.
Соля́рка, ки, ж. Торгующая солью.
Соля́р, ра́, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.
Сом, ма, м. Рыба: сомъ. Браун. 30. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827.
Соме́ць, мця́, м., мн. сімці. Каждое изъ тѣхъ бревенъ въ стѣнѣ хаты, которыя только однимъ концемъ связываются въ замокъ, а другой упирается въ дверные или оконные косяки. Шух. I. 90.
Соми́на, ни, ж. Мясо сома. Мкр. Н. 13. Що сомина, що свинина. Ном. № 8116.
Сомиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. сомири́ти, рю́, риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду. ЗЮЗО. I. Матер. 23.
Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Мет. 2. То лях, мостивий пан, од сна уставає. ЗОЮР. I. 52. Сон не бере́ться. Не спится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. Чуб. V. 2. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. МВ. I. Сон мара, Бог віра. Ном. Рябо́ї коби́ли сон роска́зує. Чепуху городить. Чуб. I. 262. 3) род. со́ну, также: сон-зі́лля, сон-трава́, род. сон-зілля, сон-трави́. Раст. а) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. I. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. I. 133. Анн. 35. в) — бі́лий. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. I. 175. Щоб на той рік діждати сону топтати. Ном. № 332. Молода сестра сон-траву ірвала. Нп. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. Со́ник, соно́к, со́ненько. Мил. 36. Сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!… Макс. (1849) 102. Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. Грин. III. 205.
Со́ненько, ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Ум. отъ сон.
Со́нечко, ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Насѣк. Божья коровка.
Со́ник, ка, м. Ум. отъ сон.
Сонли́вий, а, е. Сонливый. Сонливого добудишся! Ном. № 10398.
Сонли́виці, ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. I. 112.
Сонни́вий, а, е = Сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Зміев. у. Невістка соннивая, дрімливая. Нп. Черн. у.
Сонни́виця, ці, ж. = Сонливиці. Мил. 34.
Со́нний, а, е. Сонный. Його сонного будили — не збудили. Макс.
Сонни́ці, ць, ж. мн. = Сонливиці. Нате вам ночниці, оддайте нам сонниці. Грин. I. 29.
Сонно́та, ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.
Соно́к, нка́, м. Ум. отъ сон.
Со́нце, ця, с. 1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. Мет. 59. Схі́д-
