Словарь української мови (1924)/сонливиці
| ◀ сонливий | Словарь української мови С сонливиці |
соннивий ▶ |
|
Сонли́виці, ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. I. 112.
| ◀ сонливий | Словарь української мови Борис Грінченко С сонливиці |
соннивий ▶ |
|
Словарь української мови — С
сонливиці
Борис Грінченко
1924
Сонли́виці, ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. I. 112.