Словарь української мови (1924)/солонцювати
| ◀ солонувати | Словарь української мови С солонцювати |
солонцюватий ▶ |
|
Солонцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.
| ◀ солонувати | Словарь української мови Борис Грінченко С солонцювати |
солонцюватий ▶ |
|
Словарь української мови — С
солонцювати
Борис Грінченко
1924
Солонцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.