Сліпи́й, а́, е́. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. Шевч. 2) Сліпі́ дзиґарі́. Крытые часы. Подол. г. 3) — замок = Лавчастий замок. Шух. I. 93, 94. Ум. Сліпе́нький, сліпе́сенький.
Сліпи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. Ном. № 10315. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.
Сліпи́цею, нар. = Сліпма. Лізе сліпицею. Ном. № 2759.
Сліпма́, нар. Ослѣпью. Я йому кажу — геть! а він сліпма лізе. Канев. у.
Слі́пнути, ну, неш, гл. Слѣпнуть.
Сліпоо́кий, а, е. Близорукій.
Сліпота́, ти́, ж. 1) Слѣпота. Г. Барв. 370. 2) — ку́ряча. а) Болѣзнь: куриная слѣпота. Ах ти куряча сліпота! Ном. № 8540. б) Раст. а) Helianthemum vulgare. Вх. Пч. I. 10. б) Ranunculus polyganthemos L. ЗЮЗО. I. 133.
Сліпува́ти, пу́ю, єш, гл. Быть слѣпымъ. Грин. I. 178. Я розумом сліпую. К. Іов. 19.
Сліпу́ндра, ри, сліпу́ха, хи, ж. = Сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Сліпце́м, нар. = Сліпма. Лізе сліпцем та й все товче. Васильк. у.
Сліт, ту, м. = Слота. Вх. Лем. 467.
Слі́чка, ки, ж. = Стьожка. Вх. Зн. 64.
Слобі́дка, слобі́дочка, ки, ж. Ум. отъ слобода́.
Слобідськи́й, а́, е́. Слободскій, сельскій.
Слобідчи́на, ни, ж. Ум. отъ слобода́.
Слобо́да, ди, ж. Свобода. Ном. № 703.
Слобода́, ди́, ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. МВ. II. 74. Ум. Слобі́дка, слобі́дочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою. Мил. 72.
Слободи́ти, джу́, ди́ш, гл. Освободить. К. Кр. 5.
Слобо́дний, а, е. Свободный. Чуб. I. 165. Ум. Слободне́нький, слободне́сенький.
Слобо́дно, нар. Свободно. Ум. Слободне́нько, слободне́сенько.
Слобожа́нин, на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах. Стор. II. 9.
Слобожа́нський, а, е = Слобідський. Здалека долітали веснянки слобожанських дівчат. Стор. II. 101.
Слобони́ти, ся. См. Слобоняти, ся.
Слобоня́ти, ня́ю, єш, сов. в. слобони́ти, ню́, ни́ш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кров'ю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.
Слобоня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. слобони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Освобождаться, освободиться, избавляться, избавиться. Слобонилась од.... напасти. К. ЧР. 91.
Слове́сний, а, е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Слове́сність, ности, ж. 1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од вас ні письма не перечуєш, ні словесности не перекажеш. Нп. 2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Слове́сно, нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Мил. 112. Що пером пише, словесно й каже. Чуб. V. 802.
Сло́ве́чко, слове́чечко, ка, с. Ум. отъ слово.
Сло́вини, вин, мн. = Сватання? О. 1862. IV. Рус. вес. надъ Збручемъ, 2.
Словни́к, ка, м. Словарь.
Сло́во, ва, с. Слово. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. Сказав слово та й мовчи. Ном. № 1202. Сло́вом займа́ти. Нп. Заговаривать съ кѣмъ. Мене, брате, словом не займають. Слова́ми блуди́ти. Бредить. Сло́во пи́ти. ? Твій брат буде з моїм братом слово пити. Федьк. Доде́ржати, дотри́ма́ти сло́ва. Сдержать слово. Ум. Слівце́, словце́, сло́ве́чко, слове́чечко, сло́вонько. Мачушине словце — що зімнєє сонце. Грин. II. 305. Ні до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. Грин. III. 337. Скажи мені словечечко, серце. МВ. (О. 1862. I. 75). Словонька тихого да й не промовиш. Г. Барв. 57.
Словови́вод, да, м. Словопроизводство. Ном. Передмова VI.
Сло́вонько, ка, с. Ум. отъ слово.
Слову́тиця, ці, м. = Славута. О, мій Словутицю преславний. Шевч. 644.
Слони́ти, ню́, ни́ш, гл. Сшивать двѣ половины штановъ въ ходу. Ще можна поправить штани, бо він ще їх не слонив. Лебед. у.
Слоня́тися, ня́юся, єшся, гл. Слоняться, идти нетвердой поступью, покачиваться. Дід Карпо так напивсь, що як вийшов з шинку, так аж слоняється. Ко-
