Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути. Кв.
Скорохо́д, да, скорохо́дець, дця, м. Скороходъ. Рудч. Ск. II. 82. Літа мої біжать, як скороходець. К. Іов. 21. Чоботи-скороходи. Грин. II. 78.
Скоро́чення, ня, с. Сокращеніе.
Скоро́чувати, чую, єш, сов. в. скороти́ти, чу́, тиш, гл. 1) Укорачивать, укоротить. 2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить. Чуб. V. 277.
Скорс, са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Ско́рсина, ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Скорті́ти, тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його вп'ять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.
Скорува́ти, ру́ю, єш, гл. — де́рево. Снимать съ дерева кору. Вх. Лем. 166.
Скорух, ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.
Скорушина, ни, ж. = Скорух. Вх. Лем. 466.
Ско́рчити, чу, чиш, гл. Скорчить, скривить. Так йому руку скорчило.
Ско́рчитися, чуся, чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Ном. № 8195. Скорчився, зморщився та й зажурився. Чуб. V. 1147.
Ско́са, нар. Искоса. Скоса поглядає. Чуб. V. 1124.
Скоси́рний, а, е. ? Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Ско́систий, а, е. Наискось стоящій, наклонный. Скосиста гора. Вх. Лем. 466.
Скоси́ти, ся. См. Скошувати, ся.
Скособо́читися, чуся, чишся, гл. Перекоситься на одну сторону. Стіг скособочився. Волч. у.
Скосогі́р, го́ру, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.
Ско́сом, нар. Наискось. Шух. I. 259.
Скот, та, м. Скотъ, рогатый скотъ. Млини держав, скот продавав, то-що. ЗОЮР. I. 96. Ум. Ското́к, ското́чок.
Ско́та, ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Мнж. 4. 192. Лисича скота. Грин. II. 342. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Алв. 67. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти. Грин. I. 4.
Скота́рик, ка, м. Ум. отъ скотарь.
Скота́рити, рю, риш, гл. 1) Быть скотникомъ, пастухомъ рогатаго скота. Вх. Зн. 7. 2) Заниматься скотоводствомъ.
Скота́рство, ва, с. Скотоводство.
Скота́рський, а, е. Пастушескій, скотоводный.
Скотарча́, ча́ти, с. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Скотарчу́к, ка́, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Скота́рь, ря́, м. 1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота. 2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Стор. II. 137. Ум. Скота́рик.
Скотарюва́ти, рю́ю, єш, гл. = Скотарити.
Скоти́на, ни, ж. = Скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. Нп. Ум. Скоти́нка, скоти́ночка.
Скоти́нний, скоти́нячий, а, е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок. Міус. окр.
Скотиню́ка, ки, ж. Одна скотина. Купим волів, або корову, або так яку небудь скотинюку. ХС. III. 60.
Скотиня́ка, ки, ж. = Скотинюка. Харьк.
Ско́тисто, нар. Покато.
Скоти́ти, ся. См. Скочувати, ся.
Ско́тище, ща, с. = Скота. Вовче скотище. Морд. Пл. 67.
Скотка, ки, ж. Sorex, землеройка. Вх. Уг. 267.
Ското́к, тка́, ското́чок, чка, м. Ум. отъ скот.
Скотя́чий, а, е. Скотскій. Скотячий гній. Херс.
Скоха́тися, ха́юся, єшся, гл. Полюбить другъ друга, слюбиться. Не на довго зійшлися ми, серденько, з тобою, не на довго скохалися, як риба з водою. Щог. В. 11.
Ско́цень, цня, м. = Вискоцень. Гол. Од. 37.
Скоцю́рбитися, блюся, бишся, гл. Скорчиться. Желех.
Ско́чистий, а, е. Покатый. Скочиста дорога.
Ско́чити, чу, чиш, гл. 1) Вскочить. Як схоче, то й на гору скоче. Ном. № 2697. 2) Соскочить. Тілько що прибіг до терну, а вона і скочила з його. Рудч.
