Словарь української мови (1924)/скота

by Борис Грінченко

◀ скот

Словарь української мови Борис Грінченко С скота

скотарик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ско́та, ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Мнж. 4. 192. Лисича скота. Грин. II. 342. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Алв. 67. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти. Грин. I. 4.