Словарь української мови (1924)/скотарь

by Борис Грінченко

◀ скотарчук

Словарь української мови Борис Грінченко С скотарь

скотарювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скота́рь, ря́, м. 1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота. 2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Стор. II. 137. Ум. Скота́рик.