Сварли́во, нар. Бранчиво, сердито.
Сва́рник, ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Сва́т, та, м., мн. свати́ и свато́ве. 1) Отецъ зятя или невѣстки; свата́ми называются прежде всего родители мужа по отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Маркев. 109. Онисько мені сват, бо моя сестра за його братом. Харьк. 2) Свата́ми взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку. 2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Вас. 166. Ум. и ласк. Сватко́, свато́к, свато́чок, сва́тонько, свату́ньо. Грин. III. 485. К. ПС. 33. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. Левиц. I. 377. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Сва́тальний, а, е. Употребляемый при сватаніи. Рушники сватальні давала.
Сва́тальник, ка, м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було. Ном. № 8962.
Сва́тання, ня, с. Сватанье. КС. 1883. II. 368. Сватання не братання. Ном. № 9506.
Сва́тати, таю, єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. Козак дівку вірно любить. — заняти не сміє. — Тим я її не займаю, що сватати маю. Мет. 105.
Сва́татися, таюся, єшся, гл. 1) Свататься. Тільки що задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати: без брехні ні жоден чоловік не сватався. Ном. № 8961. Въ нижеслѣдующемъ значеніи съ измѣненнымъ удар.: свата́тися: 2) Дѣлаться по отношенію другъ къ другу свата́ми въ значеніи сват 1 и 2. См. еще Свахатися.
Сва́тач, ча, м. Женихъ. Св. Л. 278. О. 1861. XI. Св. 49. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше. Гол. VI. 507. Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Гн. II. 53. Ум. Сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки. Фр. Пр. 17.
Сва́тба, би, ж. соб. Всѣ участвующіе въ свадебномъ обрядѣ, за исключеніемъ новобрачныхъ и ихъ родителей. Вх. Лем.
Сва́тів, това, ве, м. Принадлежащій свату въ 1-мъ или 2-мъ значеніи.
Сватко́, ка́, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Сва́тній, я, є. = Сватів. Ми свого хліба пожалуєм, а будемо животи оставляти на сватній. Грин. III. 451.
Сва́тонько, ка, м. Ум. отъ сват.
Сва́ття, тя, с. соб. отъ сват. Не сміхом сваття, не сміхом. Ном. № 12651.
Свату́ньо, ня, м. Ласк. отъ сват.
Сва́ха, хи, ж. 1) Мать зятя или невѣстки, а также родственница одного изъ супруговъ, по отношенію къ родственницѣ другого. Маркев. 109. Пишна сваха, пишна, проти зятя не вийшла. Мет. 191. 2) Свахами взаимно называются женщины, вступившія между собою въ какую либо коммерческую сдѣлку. Ум. Сва́шка, сва́шечка, сва́нька, сва́ненька, сва́нечка, сваню́тка и пр., но всѣ эти слова употребляются преимуществ. въ особомъ значеніи, — см. Свашка.
Сваха́тися, ха́юся, єшся, гл. О матеряхъ жениха и невѣсты: вступать въ родство.
Сва́шенька, сва́шечка, ки, ж. Ум. отъ свашка.
Сва́шка, ки, ж. Въ свадебномъ обрядѣ: замужняя сестра жениха, а если ея нѣтъ, то другая самая близкая замужняя родственница, исполняющая на свадьбѣ извѣстныя обязанности и, между прочимъ, отводящая, вмѣстѣ съ дружко́м, новобрачныхъ въ комо́рю, раздѣвающая новобрачную и пр. Обыкновенно приглашаются и еще свашки́ — все замужнія родственницы жениха. КС. 1883. II. 380. ХС. VII. 425. МУЕ. III. 93, 94, 141. Кожній свашці по ковбасці. Ном. № 3528. Ум. Сва́шенька, сва́шечка, сва́нька, сва́ненька, сва́нечка, сваню́тка. Ви, буяре, сідайте на коні, а сванечки на саночки. Мил. 152.
Свашкува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть сва́шкою.
Свашча́к, ка́, м. Въ свадебномъ обрядѣ: то-же, что и дружко? Гол. IV. 372, 377.
Сва́шчити, чу, чиш, гл. = Свашкувати. Вх. Лем. 464.
Све́кла, ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы. Чуб. V. 724.
Све́кляний, а, е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний. Шух. I. 141.
Све́кор, кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ном. № 10967. Ум. Све́корко, све́кронько. Мет. 124. Чуб. V. 607.
