Русоко́сий, а, е. Съ русой косой. Любе дівча русокосе. Млак. 18.
Русь, си, ж. Русь. Налетіли гуси з Руси, сколотили воду Марусі. Чуб. V. 898.
Ру́ський, а, е. 1) Въ Галиціи и Буковинѣ: малорусскій, украинскій. 2) Великорусскій. Пісня народня, як українська, так і руська. Левиц. Пов. 8. 3) Великороссъ. Левч. 187.
Руся́вий, а, е. Свѣтлорусый, блондинъ. Стоїть дівок, як ярок, то чорняві, то русяві. Чуб. V. 143.
Русяві́ти, ві́ю, єш, гл. Становиться свѣтлорусымъ.
Ру́та, ти, ж. 1) Раст. а) Ruta graveolens L. Вх. Пч. I. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. Зелене, як рута. Ном. 13156. б) — пташи́на. Fumaria officinalis. ЗЮЗО. I. 123. в) — польова́. Onobrychis sativa. Лв. 100. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. КС. 1891. VI. 366. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка. Чуб. V. 401, 857; III. 150.
Рутв'яни́й, а́, е́ = Рутяний. Г. Барв. 248. Ой в'яну я, в'яну, як рутв'яна квітка. Чуб. V. 405.
Ру́тити, ру́чу, тиш, гл. Крѣпко спать (насмѣшливое слово). Чуб. VII. 576.
Ру́тка, ки, ж. 1) Ум. отъ рута. 2) — польова. Раст. = Рута пташина. ЗЮЗО. I. 123.
Ру́тній, я, є. ? Ой купало, рутній Іване, весілля рясного пане. Нп. Ой мій рутній Боже, хто ж мені споможе? Нп.
Ру́тонька, ру́точка, ки, ж. Ум. отъ рута.
Рутяни́й, а́, е́. Изъ рути. Г. Барв. 124. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Чуб. V. 35. Ум. Рутяне́нький. Ізняв з мене вінець рутяненький. Чуб. V. 413.
Рух, ху, м. Движеніе. Гн. 1. 96. Рух його, хода, все було поважне. Левиц. Пов. 9.
Руха́вка, ки, ж. Движеніе, волненіе, смута.
Ру́хати, хаю, єш, сов. в. ру́хнути, ну, неш, гл. 1) = Рушати, рушити 1. Гн. II. 182. 2) = Рушати, рушити 2. Грин. III. 584. На Варуха, як земля руха. Драг. 11. Заходились рухати до господи. Грин. II. 275. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому. Грин. II. 334. 3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати. Пирят. у.
Ру́хатися, хаюся, єшся, сов. в. ру́хнутися, нуся, нешся, гл. Двигаться, двинуться, шевелиться, пошевелиться, тронуться. Як добре наїстися, то й з міста не рухнешся. Павлогр. у.
Рухли́вий, а, е. Подвижной, проворный. За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.
Ру́хлий, а, е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається. Пятигор. окр.
Рухнути, ся. См. Рухати, ся.
Рухо́мий, а, е. Движимый. Рухо́ме добро́. Движимое имущество.
Рухо́мість, мости, ж. Движимость, движимое имущество. Чуб. VI. 343. Мкр. Г. 62. Яка там рухомість у його є: свитинок латаних пара, та штани без холош. Канев. у. Худоба і вся рухомость при йому. Сим. 196.
Ру́ця, ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Руч, въ выраженіяхъ: 1) У ліву́ руч. Влѣво. 2) У праву́ руч. Вправо. 3) Руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. Під п'я́ну руч. Подъ пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під п'яну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) Під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) Під гаря́чу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) Тягти́ за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. I. 183. 8) Твоя́ руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіев. у. 9) На мою́, на твою́, на його́, на свою́ руч. Въ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. I. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) На свою́ руч горну́ти. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) На їх руч стоя́ти. Быть на ихъ сторонѣ. Він бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) На ско́ру, швидку́ руч. Наскоро. А там
