Словарь української мови (1924)/рутяний
◀ рутонька | Словарь української мови Р рутяний |
рух ▶ |
|
Рутяни́й, а́, е́. Изъ рути. Г. Барв. 124. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Чуб. V. 35. Ум. Рутяне́нький. Ізняв з мене вінець рутяненький. Чуб. V. 413.