воруши́ти, шу́, шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить. Левиц. Пов. 189, 146, 13.
Розвору́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. розворуши́тися, шу́ся, шишся, гл. Расшевеливаться, расшевелиться. Чого се ви розворушились, як бжоли? МВ. 1. 84.
Розво́рювати, рю́ю, єш, сов. в. розво́рити, рю, риш, гл. — во́за. Отдѣливъ въ возу передокъ отъ задка, снова ихъ соединить длиннымъ шестомъ и такимъ образомъ удлинить возъ — для перевозки напр. срубленныхъ деревьевъ, досокъ и пр.
Роз'яза́ти, ся. См. Роз'язувати, ся.
Розв'я́зок, зку, м. Рѣшеніе. Вх. Зн. 60.
Розв'я́зувати, зую, єш, сов. в. розв'яза́ти, жу́, жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. Ном. — ру́ки. Развести съ мужемъ. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. Чуб. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. Чуб. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю. Гол.
Розв'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. розв'яза́тися, жу́ся, жешся, гл. 1) Развязываться, развязаться. Не жаль мені, що нелюба узяли, та жаль мені, що не кріпко зв'язали: бо мій нелюб розв'яжеться й утече. Нп. Світ розв'яза́вся. Марині стало і в хаті веселіше, і на серці легше, неначе світ за для неї вдруге розв'язався. Левиц. Тут тобі й пуп розв'я́жеться! Тутъ тебѣ и смерть!
Ро́зв'язь, зі, ж. Развязанные снопы въ стогѣ. Рк. Левиц.
Розга́вкатися, каюся, єшся, гл. О собакахъ: разлаяться.
Розгада́ти, ся. См. Розгадувати, ся.
Розга́дка, ки, ж. Разгадка, рѣшеніе загадки. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ном. № 13055. Ум. Розга́дочка.
Розга́дувати, дую, єш, сов. в. розгада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать, разгадать, истолковать. Бабусенько-голубонько, розгадай мені сон. Чуб. Т. 769. Дівчачу натуру трудно розгадати. Кв. I. 22. Розгадати загадку. 2) Раздумывать, раздумать, вспомнить. Задумався, розгадав всьо, що коли учинив, взяв го такий жаль. Гн. II. 143. 3) Раздобывать, раздобыть, найти. Котл. Ен. IV. 51.
Розга́дуватися, дуюся, єшся, сов. в. розгада́тися, да́юся, єшся, гл. Размышлять, размыслить, подумать. Роздумався я оттакечки, розгадався. МВ. (КС. 1902. X. 153).
Розгадю́читися. См. Розгадючуватися.
Розгадю́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. розгадю́читися, чуся, чишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться подобнымъ змѣямъ. Ціла б то їх колонія завелась там та й розгадючились сучі. О. 1862. V. 45.
Розга́йкатися, каюся, єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Розгайнува́ти, ну́ю, єш, гл. Привести въ безпорядокъ. У нас у хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату. Водч. у.
Розгаласува́тися, су́юся, єшся, гл. Раскричаться, драть горло. І чого ти розгаласувався?
Розгаму́за, зи, об. Пентюхъ, разиня, растеряха, глуповатый человѣкъ. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Розганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. розігна́ти, розжену́, не́ш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Чуб. V. 814. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Чуб. V. 823. Він їм тугу розганяє, хоть сам світом нудить. Шевч. 7.
Розганя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. розігна́тися, розжену́ся, не́шся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться. Чуб. V. 163. Під ним кінь вороний розігнався. Чуб. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Да розігналися малі діти, як чорная хмара. Чуб.
Розгардія, дії, ж. = Розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Розгардія́ш, шу́, м. Безпорядокъ, неурядица, сумбуръ, сумятица. Тут чистий був розгардіяш: лежи, спи, їж, пий, веселися, мовчи, кричи, співай, крутися. Котл. Ен. Ти ж отаман наш, не добаєш про нас, та вже ж наше товариство як розгардіяш. Нп.
Розгардія́шити, шу, шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.
Розга́ри, га́р, ж. мн. Семикъ, праздникъ Тройцы. Ном. № 459.
Розгари́катися, каюся, єшся, гл. Разворчаться. Та й розгарикалась сьогодня стара баба.
Розга́рний, а, е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Розгарцюва́тися, цю́юся, єшся, гл.
