все проп'ють та прогайнують. Стор. II. 191.
Риба́льство, ва, с. Рыболовство. Черк. у. Стор. II. 98.
Риба́льський, а, е. Рыболовный. КС. 1833. II. 291. Рибальське знаряддя.
Риба́рити, рю, риш, гл. = Рибалчити. Вх. Зн. 59.
Риба́рство, ва, с. = Рибальство. Шух. I. 222.
Риба́рчик, ка, м. = Рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. I. 54.
Риба́рь, ря́, м. = Рибалка. Вх. Зн. 59. Сам Бог призвав рибарів на апостолів. Гол. Од. 11.
Риба́с, са́, м. Продавецъ рыбы. Черном.
Риба́ска, ки, ж. Торговка рыбой. Полт.
Риба́ха, хи, ж. Рыба, большая рыба. Вживають вони щуку-рибаху. АД. II. 40.
Риба́цтво, ва, с. = Рибальство.
Риба́ченько, ка, м. Ум. отъ рибак.
Риба́чити, чу, чиш, гл. = Рибалчити. Вх. Зн. 59.
Риба́чиха, хи, ж. Жена рыбака.
Рибе́ць, бця́, м. Рыба: рыбецъ, Abramis vimba. Браун. 26. Славна рибка рибець. Чуб. V. 1141.
Ри́бин, на, не. Рыбій. Збірав музики — рибини язики. Чуб. III. 116.
Риби́на, ни, ж. Одна рыба. Грин. III. 275. Не піймали ані однісінької рибини. Левиц. Пов. 110. Ум. Риби́нка. Мнж. 25.
Ри́бка, ки, ж. 1) Ум. отъ риба. 2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибко моя! Шевч. 276. Ганнусю, рибко, душко, любко! Котл. 2) Нас. Lipisma saccharinum. Вх. Пч. I. 6. 4) Варе́на ри́бка. Родъ игры. Грин. III. 110. Ум. Ри́бонька, ри́бочка.
Ри́бний, а, е. Рыбный. У рибного ловця недовгії рукавця. Ном. № 12177.
Рибни́й, а́, е́. Обильный рыбой. Невелика річка, але рибна! отам раків і риби на ярмарці продають! Канев. у.
Ри́бник, ка, м. 1) Рыбный садокъ. 2) Родъ сарая, гдѣ солятъ рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.).
Ри́бно, нар. Обильно рыбой, рыбно. Хоч не рибно, аби юшно. Ном. № 12177.
Рибої́д, да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
Риболо́в, ва, м. 1) = Рибалка 1. Наїхали риболови та риби ловити. Чуб. V. 891. 2) = Рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Риболо́вець, вця, м. 1) = Рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки. Нп. 2) = Рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. Риболо́вчик.
Риболо́вич, ча, м. = Рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Риболо́вка, ки, ж. = Рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Риболо́вний, а, е. 1) Рыболовный. Риболовні сіти. 2) Обильный рыбою. Озеро риболовне. Лебед. у.
Риболо́вник, ка, м. = Рибалка 1. Ум. Риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички. Мет. 311.
Ри́бонька, ри́бочка, ки, ж. 1) Ум. отъ риба. 2) Ласкательное имя къ женщинамъ. Серденько, рибонько, дорогий кришталю. Чуб. V. 891. Стала коло матусі і стоїть, не дише, моя рибочка. МВ. I. 70.
Рибчи́на, ни, ж. 1) Рыбка. 2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Вийди, дівчино, вийди, рибчино, поговоримо з тобою. Чуб. V. 256. Ум. Рибчи́нонька. Лукаш. 73.
Риб'я́, я́ти, с. Рыбка, молодая рыба. Мав би чоловік піти та риб'я піймати. АД. II. 26. Ум. Риб'я́тко. Вх. Лем. 460.
Риб'яни́й, а́, е́ Рыбій. Риб'яний жир. Черк. у.
Риб'я́тко, ка, с. Ум. отъ риб'я.
Риб'я́чий, а, е. Рыбій. Риб'яча сирість. Левиц. І.
Рига́ти, га́ю, єш, одн. в. ригну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати. Ном. № 6744. 2) Блевать, рвать, вырвать. 3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають. К. Псал. 313.
Рига́чка, ки, ж. Рвота.
Ри́ги, гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Ригну́ти. См. Ригати.
Риго́вина, ни, ж. Блевотина. Лохв. у.
Ригува́ти, гу́ю, єш, гл. О рогатомъ скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.
Риґівни́ця, ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Константиногр. у.
Риґува́ти, ґу́ю, єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, — такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.
