Словарь української мови (1924)/рибалка
◀ рибалити | Словарь української мови Р рибалка |
рибалчик ▶ |
|
Риба́лка, ки, м. 1) Рыбакъ. Сам Бог з рибалок апостоли вчинив. Ном. № 10450. 2) Птица: рыболовъ. Пливуть собі та співають; рибалка літає. Шевч. 49. Ум. Риба́лочка, риба́лонька. Шевч. 22. Мет. 19.