горобців не продають за два шаги. Єв. Л. XII. 6.
П'ятиголо́вий, а, е. Пятиглавый. Знає ту… п'ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81.
П'ятидеся́тий, а, е. Пятидесятый.
П'ятизло́тник, ка, м. Монета въ 75 коп.
П'я́тий, а, е. Пятый.
П'ятику́тний, а, е. Пятиугольный. Желех.
П'ятику́тник, ка, м. Пятиугольникъ. Желех.
П'ятилі́тній, я, є. Пятилѣтній. Желех.
П'ятилі́ток, тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
П'ятимі́сячний, а, е. Пятимѣсячный. Желех.
П'яти́на, ни, ж. Пятая часть. Желех.
П'яти-пе́рстень, тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. I. 174.
П'ятипи́ришниця, ці, ж. Родъ болѣзни (накожной?) на рукахъ. ХС. VII. 416.
П'ятисо́тник, ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника. Васильк. у.
П'я́тінка, ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
П'яті́рко, числ. Пятеро. У старшого нема дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130.
П'я́тка, ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. Св. Л. 45. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). Желех. Екатериносл. г. 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. Лебед. у. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Шух. I. 169. См. Коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. Шух. I. 229. 9) Часть веретена. См. Веретено 1. 10) Часть сапіни (см.). Шух. I. 176.
П'ятна́дцятеро, числ. Пятнадцать человѣкъ, штукъ. Не багато ззів — п'ятнадцятеро хліба. Грин. II. 270.
П'ятна́дцятий, а, е. Пятнадцатый.
П'ятна́дцятка, ки, ж. Рыболовная сѣть, въ ¼ арш. которой помѣщается 15 ячей и въ длину и въ ширину. Вас. 187.
П'ятна́дцять, тьо́х, числ. Пятнадцать.
П'ятна́йцятий, а, е. и пр. = П'ятнадцятий и пр.
П'ятни́к, ка́, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. Г. Барв. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику. Славяносерб. у.
П'я́тниця, ці, ж. Пятница. Був день п'ятниця. Єв. Л. XXIII. 54. По народному повѣрью есть и святая этого имени или просто сверхъ-естественное существо — женщина. Грин. Изъ устъ нар. 194, 195. Маркев. 19. Ум. П'я́тінка, п'ятни́ченька. Грин. III. 501, Мет. 290. П'я́тнонька. Гн. I. 179. Пе́рші п'ятінки́. Препод. Параскевы 14 октября. XI. I. 79. Дру́гі п'ятінки́. Вмч. Параскевы 28 окт. ХС. I. 79.
П'я́тнишний, а, е. Пятничный. Шух. I. 40.
П'ятнува́ти, ну́ю, єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ. Шух. I. 195.
П'я́тра, тер, с. мн. = П'ятрини. Вас. 179.
П'ятри́ни, ри́н, ж. мн. У горшечника: полки, на которыхъ ставится готовая посуда. Черк. у.
П'ятсо́т, тисо́т, числ. Пятьсотъ.
П'ять, тьо́х, числ. Пять.
