Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сапіна
Берлін: Українське слово, 1924

Сапі́на, ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топори́ще входить въ плече́ з п'я́ткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль. Шух. I. 176.