Пропи́хач, ча, м. Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ того-же имени. Чуб. III. 97.
Пропища́ти, щу́, щи́ш, гл. Пропищать.
Пропі́й, по́ю, м. 1) Пропой; пьянство. Заробітку а ніякого! — А на пропій є? Мир. Пов. I. 129. Де попаде яку копійку, — все на пропій. Кіев. у. 2) Пьяница. Ой я стала приступати, стала його устижати: „Ой пропою, пропою, пропала я за тобою“. Чуб. V. 582.
Пропі́йка, ки, ж. = Пропій 1. Рк. Левиц.
Пропі́йний, а, е. Предназначенный для пропоя. Желех.
Пропі́йця, ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку. МУЕ. III. 76.
Пропіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. пропекти́, печу́, че́ш. Прожигать, прожечь, пропекать, пропечь.
Пропіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. пропекти́ся, печу́ся, че́шся, гл. Прожигаться, прожечься, пропекаться, пропечься.
Пропі́р, ру, м. Пропорція, мѣра, доза, порція. Харьк. г.
Пропія́ка, ки, м. Пропойца.
Пропла́вати, ваю, єш, гл. Проплавать.
Пропла́кати, чу, чеш, гл. 1) Проплакать. 2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 264.
Проплига́ти, га́ю, єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Пропли́нути, ну, неш, гл. Проплыть.
Проплисти́, ву́, ве́ш, гл. 1) Проплыть. 2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе. Кв.
Проплюва́ти, плюю́, є́ш, гл. Расплевать; заплевать. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Ном. № 4602. Твою бороду проплюють, прохаркають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.
Проповзти́, зу́, зе́ш, гл. Проползти.
Проповіда́ти, да́ю, єш, гл. Предсказывать. Пішов і повісився, як му биво проповіджено през ангева. Гн. I. 123.
Пропові́дник, ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Пропові́дувати, дую, єш, гл. Проповѣдывать. Я проповідувати буду про його твори несказані. К. Псал. 168.
Пропові́дуватися, дуюся, єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся? Єв. Мр. XIV. 9.
Про́повідь, ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Пропо́єць, йця, м. Пьяница. Грин. III. 285.
Пропозива́ти, ва́ю, єш, гл. Просудить, истратить деньги на процессъ. Десятина та може варта сто карбованців, а я й пропозиваю сто. Рк. Левиц.
Прополі́скувати, кую, єш, сов. в. прополоска́ти, щу́, щеш, гл. Прополаскивать, прополоскать.
Прополо́ти. См. Прополювати.
Пропо́лювати, люю, єш, сов. в. прополо́ти, лю́, леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю. Чуб. V. 275.
Прополюва́ти, лю́ю, єш, гл. Проохотиться.
Пропонеді́лкувати, кую, єш, гл. Пропостить въ понедѣльникъ. Пропонеділкувала я вже сім понеділків. Харьк.
Пропонува́ти, ну́ю, єш, гл. Предлагать. Що то за грунт, що він нам пропонує? Шевч. (О. 1862. VI. 11). Як отруєно Батуру, так первим на його престол пропонували пани князя Василя. К. ЦН. 225.
Пропо́ратися, раюся, єшся, гл. Проработать, занимаясь по хозяйству, стряпая.
Пропорожнюва́ти, ню́ю, єш, гл. Пропустовать.
Пропоро́ти, рю́, реш, гл. Пропороть.
Пропо́сти́ти, щу, стиш, гл. Пропостить.
Пропразникува́ти, ку́ю, єш, гл. = Просвяткувати.
Пропрасува́ти, су́ю, єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Пропра́ти, перу́, ре́ш, гл. Простирать. Пропрала на річці аж до вечора.
Пропря́сти, пряду́, де́ш, гл. Пропрясть извѣстное время.
Пропу́дити, джу, диш, гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить. Чуб. I. 239.
Пропуска́ти, ка́ю, єш, сов. в. пропусти́ти, щу́, стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ. Ком. II. 42. 2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. Чуб. V. 453. 3) — ді́рку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе. Викопав у клуні велику яму і зверху пропустив таку дірку, аби бриль помістивсь у яму. Рудч. Ск. I. 62.
Пропха́ти, ся. См. Пропихати, ся.
Пропхну́ти, ну́, не́ш, гл. = Пропхати.
