Промерза́ти, за́ю, єш, сов. в. проме́рзнути, ну, неш, гл. Промерзать, промерзнуть. Наскрізь промерзло сало.
Промести́. См. Промітати.
Прометни́й, а́, е́ = Промітний. Пилип не те, що Зінець: це валюка, ледащо, нікчемний чоловік, а той — то прометний: у його й хлібця посіяно, і по хазяйству пеклується. Новомоск. у.
Прометуши́тися, шу́ся, шишся, гл. Просуетиться.
Промешка́ти, ка́ю, єш, гл. Находиться. Хведор Безродный, бездольний пробував порубаний, постреляний, на рани смертельнії незмагає, а коло його джура Ярема промешкає. АД. I. 252.
Промива́ти, ва́ю, єш, сов. в. проми́ти, ми́ю, єш, гл. Промывать, промыть. Тече річка невеличка, промиває піски. О. 1862. I. 49. Возьми води керничної, промий чорні очі. Чуб. V. 996.
Промигну́ти, ну́, не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер. МВ. (О. 1862, I. 77).
Промигті́ти, гчу́, гти́ш, гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).
Проми́кати, каю, єш, гл. Продернуть, протянуть сквозь что. Шух. I. 238.
Проми́мрити, рю, риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Промина́ти, на́ю, єш, сов. в. промину́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Проходить, пройти мимо, миновать. Не по правді, мій милий, зо мною живеш, що проминаєш мої ворітонька, до иншої йдеш. Чуб. V. 180. 2) Пропускать, пропустить. — А чому ж ти тут квіточки не нашила? — Не вгледіла, та й проминула. Я ось завернусь та нашию. Черниг. г.
Про́мисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.
Проми́ти. См. Промивати.
Проми́тий, а, е. Промытый. Нема́ проми́тої води́ кому́. Постоянныя придирки къ кому. Г. Барв. 288. Почала братова мене знов допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води: та те не добре, та се не гаразд. МВ. I. 21. Промитої води не дає. И вздохнуть не даетъ. Г. Барв. 493. Не було́ в те́бе проми́тої годи́ни — не было у тебя и часу свободнаго. Кролев. у. Сказано: промитої години дитя не дасть — усе плаче. Кролев. у.
Про́мито, та, с. Высокая пошлина. Платять важке промито замісь легшого мита. К. Кр. 19. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували, да брали мито-промито. АД. I. 21.
Промишля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Промышлять, заниматься. Чим же ви, діду, промишляли, поки ще була жива ваша покійниця? Левиц. I. 100. 2) — про се́бе. Заботиться о себѣ. Я став лучче промишляти про себе. Г. Барв. 315.
Промі́вка, ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Шух. I. 192. См. Промо́ва.
Проміж, пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами. Ном. № 3179.
Промі́жний, а, е. Промежуточный.
Промі́н, ну, м. Мѣна. НВолын. у.
Промі́на, ни, ж. = Промін. Проміна одному служить. Ком. Пр. № 681.
Проміни́стий, а, е. Лучистый; лучезарный.
Промі́нне, ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Промі́ння, ня, с. соб. Лучи. Сонце… сипнуло промінням по росяних травах. К. ХП. 23. Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах. МВ. I. 39.
Про́мінь, ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. I. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.
Проміня́стий, а, е = Промінистий. Високо над усім грає вішне промінясте сонечко. МВ. (О. 1862. III. 77). Промінясті очі. Левиц. Пов. 252.
Проміня́ти, ня́ю, єш, гл. Промѣнять, обмѣнять. Біди ні продати, ні проміняти, і грім біди не заб'є. Ном. № 2173.
Проміня́тися, ня́юся, єшся, гл. Помѣняться. Проміняймось: дайте мені таку рибу золоту і срібну, а я вам птичку. Рудч. Ск. I. 163.
Промі́р, мо́ру, м. Моръ. У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре. Канев. у.
Проміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Размышлять извѣстное время.
Про́міт, та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! НВолын. у.
Проміта́ти, та́ю, єш, сов. в. промести́, ту́, те́ш, гл. Прометать, промести. Неме-