Словарь української мови (1924)/промінистий
| ◀ проміна | Словарь української мови П промінистий |
промінне ▶ |
|
Проміни́стий, а, е. Лучистый; лучезарный.
| ◀ проміна | Словарь української мови Борис Грінченко П промінистий |
промінне ▶ |
|
Словарь української мови — П
промінистий
Борис Грінченко
1924
Проміни́стий, а, е. Лучистый; лучезарный.