мою за якісь гроші. НВолын. у. Років десять назад правувався б ти зо мною за це порохом та кулею. К. ЧР. 77. Не будуть ся люде в правах правувати. ЕЗ. V. 241.
Праву́шник, ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ. Вас. 149.
Правце́м, нар. — поста́вити. Выпрямить, не давать согнуться. Правцем руки поставило. НВолын. у. Ногу й руку правцем як поставило, дак так чотирі дні лежала і не поворухнулась. Г. Барв. 508. Як здавило в грудях, то так правцем і поставило, як довбешку.
Пра́гнути, ну, неш, гл. Жаждать, желать сильно. Всі покою щиро прагнуть. Хто много має, той прагне більше. Ном. № 1447. Я зроду не жадав багатства, а тепер прагну всіх роскошів для тебе, тобі на втіху. МВ. (О. 1862. III. 47).
Прагну́щий, а, е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене. Гн. II. 81.
Прагню́чий, а, е. Жадный. Я на горілку не прагнючий. Сквир. у.
Пра́дід, да, м. Прадѣдъ. Рудч. Ск. I. 62. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Пра́дідівський, а, е. Прадѣдовскій.
Пра́дідівщина, ни, ж. Наслѣдство, доставшееся отъ прадѣда. Желех.
Пра́дідний, а, е = Прадідівський. Желех.
Пражина, ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Пра́жній, я, є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись. МВ. II. 201.
Пра́зник, ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ном. № 185. Ум. Пра́зничок.
Пра́йник, ка, м. = Пральник = Праник. Вх. Зн. 55.
Пра́ктика, ки, ж. 1) Практика. Громадянам буде наука і… практика. К. (О. 1862. III. 30). 2) Насмѣшка. Сей тесть тільки на практики: сидить да сміється з усіх. Г. Барв. 318.
Практи́чній, я, є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. I. 313).
Практи́чність, ности, ж. Практичность. Желех.
Пра́лев, ва, м. Самый сильный левъ? Я, — каже, — лев. — А я пралев. Чуб. II. 123.
Пра́ліс, су, м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. Млак. 100. За лісом, за пралісом червоне теля риче. ЕЗ. V. 159.
Прало, ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Каменец. у. Вх. Зн. 55.
Пральни́к, ка́, м. = Праник.
Пра́лютий, а, е. Чрезвычайно злой, лютый. Рудч. Ск. II. 186.
Пра́ля, лі, ж. Прачка.
Прамено, на, с. Волокно, нить. З конопель прамена. Вх. Лем. 455.
Пра́нець, нця, м. Чаще употреб. во мн. ч. пра́нці. Сифилисъ. Мил. М. 88. Хай тобі на язиці сядуть… пранці. (Ном. № 3717). — ругательство, также какъ и въ слѣдующей фразѣ: Іди ж куди хоч, пранець тебе бери. Кролев. у.
Пра́ник, ка, м. 1) Валекъ у прачекъ. Вас. 169. 2) Часть тѣла (какая?) ЕЗ. V. 66. 3) Рядовина́ пра́ник. См. Рядовина 1. Вас. 168.
Прання́, ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Пра́нці, ців, м. См. Пранець.
Пранцюва́тий, а, е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Пранцюва́тіти, тію, єш, гл. Болѣть, покрываться сифилитическими язвами, сыпями.
Пра́онук, ка, м. = Правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і праонукам твоїм останеться. Чуб. II. 361.
Праоте́ць, тця́, м. Праотецъ. Гн. I. 10. Наші праотці на тебе уповали. К. Псал. 50.
Пра́перек, рка, м. = Прапірок. АД. II. 250.
Пра́пір, пору и ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. Пра́пірок, прапоре́ць.
Пра́пірка, ки, ж. Роговой отростокъ сзади надъ копытомъ двухкопытныхъ. Черк. у.
Пра́пірок, рка, м. Значекъ; флагъ. Червонії прапірки у руки давав. Мет. 414. Високую могилу висипали і прапірок у головах устромили. АД. I. 255.
Пра́пор, ра и ру, м. 1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = Папороть. Чуб. V. 1073.
