Словарь української мови (1924)/пранець

by Борис Грінченко

◀ прамено

Словарь української мови Борис Грінченко П пранець

праник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пра́нець, нця, м. Чаще употреб. во мн. ч. пра́нці. Сифилисъ. Мил. М. 88. Хай тобі на язиці сядуть… пранці. (Ном. № 3717). — ругательство, также какъ и въ слѣдующей фразѣ: Іди ж куди хоч, пранець тебе бери. Кролев. у.